
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Захист від статичної електрики
Усунення небезпеки виникнення електростатичних зарядів досягається застосуванням ряду заходів: заземленням, підвищенням поверхневої провідності діелектриків, іонізацією повітряного середовища, зменшенням електризації пальних рідин.
Заземлення використовується насамперед для виробничого устаткування й ємностей для збереження легкозаймистих і горючих рідин. Устаткування вважається електростатично заземленим, якщо опір у будь-якій його точці не перевищує 106 Ом. Значення опору пристрою, що заземлює, призначеного для захисту від статичної електрики, допускається до 100 Ом.
Поверхнева провідність діелекгриків підвищується при збільшенні вологості повітря або застосуванні антистатичних домішок. При відносній вологості повітря 85% і більше електростатичних зарядів не виникає.
Антистатичні речовини (графіт, сажа) уводять до складу гумовотехнічних виробів, з яких виготовляють шланги для наливу і перекачування легкозаймистих рідин, що різко знижує небезпеку Запалення цих рідин при переливанні їх у пересувні ємності (автоцистерни, залізничні цистерни). Металеві кінцеві частини Зливальних шлангів додатково заземлюють гнучким мідним провідником, щоб уникнути проскакування іскор на землю або заземлені частини устаткування.
Іонізація повітря призводить до збільшення його електропровідності, при цьому відбувається нейтралізація поверхневих зарядів іонами протилежного знака. Іонізація повітря здійснюється впливом на нього високовольтного електричного поля або впливом джерела радіоактивного випромінювання. У багатьох випадках ефективніше застосовувати комбіновані нейтралізатори, що представляють сполучений в одному пристрої радіоактивний та індукційний нейтралізатори. Індукційний нейтралізатор складається з основної конструкції, на якій закріплені заземлені голки. Під дією електричного поля, утвореного зарядами наелектризованого матеріалу, біля вістря голок виникає ударна іонізація повітря.
Зменшення електризації пальних і легкозаймистих рідин досягається: підвищенням електропровідності рідини, введенням у неї антистатичних домішок, зниженням швидкості руху рідин -діелектриків.
Для захисту працівників від статичного заряду, що може накопичуватися на них за рахунок ємності тіла, використовують взуття з електропровідною підошвою. Передбачаються також електропровідні підлоги. У сидячій роботі застосовують статичні халати в сполученні з електропровідною подушкою стільця або електропровідні браслети, з'єднані з пристроєм, що заземлює.
3.6. Електромагнітні поля
Електромагнітне поле (ЕМП) становить особливу форму матерії. Будь-яка електрично заряджена частинка має електромагнітне поле, що складає з нею одне ціле. Але електромагнітне поле може існувати й у вільному, відділеному від заряджених частинок, стані у вигляді фотонів або взагалі у вигляді електромагнітного поля, що рухається зі швидкістю З х 108м/с.
Природними джерелами електромагнітних полів і випромінювань є насамперед: атмосферна електрика, радіовипромінювання сонця і галактик, електричне і магнітне поле Землі. Усі промислові і побутові електро- і радіоустановки є джерелами штучних полів і випромінювань, але різної інтенсивності. Перелічимо найбільш істотні джерела цих полів.
Електростатичні поля виникають під час роботи з легко електризуючими матеріалами і виробами, під час експлуатації високовольтних установок постійного струму.
Джерелами постійних і магнітних полів є: електромагніти з постійним струмом і соленоїди, магнітопроводи в електричних машинах і апаратах, литі і металокерамічні магніти.
Джерелами електричних полів промислової частоти (50 Гц) є: лінії електропередач і відкриті розподільні пристрої, що включають комутаційні апарати, пристрої захисту й автоматики, вимірювальні прилади, сполучні шини, допоміжні пристрої, а також усі високовольтні споруди промислової частоти.
Магнітні поля промислової частоти виникають навколо будь-яких електроустановок і струмопроводів. Чим більша величина струму, тим більша інтенсивність магнітного поля.
Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є могутні радіостанції, антени, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелектричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослідницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.
Джерелом електростатичного поля й електромагнітних випромінювань у широкому діапазоні частот (інфранизько-частотному, радіочастотному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) і відеодисплейні термінали (ВДТ) на електронно-променевих трубках.
Джерелом підвищеної небезпеки в побуті з погляду електромагнітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь-яких модифікацій, мобільні телефони. На сьогодні визнаються
джерелами ризику в зв'язку з останніми даними про вплив магнітних полів промислової частоти: електроплити з слектропідводкою, електрогрилі, праски, холодильники (за умови роботи компресора) та інші побутові електроприлади, включаючи електробритви і електрочайники.