- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
3.5. Статична електрична енергія
Під статичною електричною енергією розуміють сукупність явищ, пов'язаних із виникненням і релаксацією вільного електричного заряду на поверхні, або в обсязі діелектриків, або на ізольованих провідниках.
Утворення і нагромадження зарядів на матеріалі, що переробляється, пов'язано з двома умовами. По-перше, повинен відбутися контакт поверхонь, внаслідок якого утвориться подвійний електричний шар. По-друге, хоча б одна з контактуючих поверхонь повинна бути з діелектричного матеріалу. Заряди будуть залишатися на поверхнях після їхнього поділу тільки в тому випадку, якщо час руйнування контакту менший за час релаксації зарядів. Останнє в значній мірі визначає величину зарядів на розділених поверхнях.
Подвійний електричний шар - цс просторовий розподіл електричних зарядів на межових зіткненнях двох фаз. Такий розподіл зарядів спостерігається на межі мстал-метал, метал-вакуум, метал-газ, метал-напівпровідник, метал-діелектрик, діелектрик-діелєктрик, рідина-тверде тіло, рідина-рідина, рідина-газ. Товщина подвійного електричного шару на межі двох фаз відповідає діаметрові іона (1010 м).
Основна величина, що характеризує здатність до електризації - питомий електричний опір поверхонь матеріалів. Якщо контактуючі поверхні мають низький опір, то при діленні заряди з них стікають, і окремі поверхні несуть незначний заряд. Якщо ж опір високий або велика швидкість відриву поверхонь, то заряди будуть зберігатися.
Отже, основні фактори, що впливають на електризацію речовин, -їх електрофізичні параметри і швидкість ділення. Експериментально встановлено, що чим інтенсивніше відбувається процес (чим вище швидкість відриву), тим більший заряд залишається на поверхні.
Умовно прийнято, що при питомому електричному опорі матеріалів менш 105 Ом заряди не зберігаються і матеріали не електризуються.
Встановлено, що при зіткненні (терті) двох діелектриків той з них, що має більше значення діелектричної постійної, заряджається позитивно, у той час як матеріал з меншої діелектричної постійної заряджається негативно.
Небезпека статичної електрики
Основна небезпека, що виникає внаслідок електризації різних матеріалів, полягає в можливості іскрового розряду як з діелектричної наелектризованої поверхні, так і з ізольованого провідного об'єкта.
Розряд статичної електрики виникає тоді, коли напруга електричного поля над поверхнею діелектрика або провідника досягає критичної (пробивної) величини. Для повітря ця величина становить приблизно ЗО кВ/м.
Запалення пальних сумішей іскровими розрядами статичної електрики відбудеться, якщо енергія, що виділяється в розряді, буде більша за енергію, яка запалює пальну суміш, або загалом вище мінімальної енергії запалювання пальної суміші.
У ряді випадків статична електризація тіла людини і потім наступні розряди з людини на землю або на заземлене виробниче устаткування, а також електричний розряд із незаземленого об'єкта через тіло людини на землю можуть викликати небажані болючі і нервові відчутгя і бути причиною різкого руху людини, внаслідок чого вона може одержати ту або іншу механічну травму.