Практичне заняття № 3. Перевірка психодіагно-стичної методики на надійність

Кількість годин – 2

Мета: формування в студентів вмінь визначати надійність психодіагностичної методики

Хід заняття:

1. Звіти студентів про виконання самостійної та індивідуальної роботи

2. Актуалізація опорних знань. Обговорення наступних питань:

2.1. Що розуміють розробники психодіагностичного тесту, говорячи про його надійність ?

2.2. Назвіть фактори, що впливають на надійність тесту

2.3. За якими критеріями обираються методи оцінки надійності психодіагностичної методики?

2.4. За якими правилами формується вибірка випробуваних для оцінювання надійності тесту.

2.5. Які методи визначення надійності тесту Вам відомі?

3. Поглиблення знань студентів. Обговорення наступних питань:

3.1. Що означає у формулах обчислення надійності тесту змінні «k», «S_у²»?

3.2. Що можна сказати про тест, якщо відомо, що значення показника ретестової надійності його становить 0,915 бала?

3.3. Що можна сказати про тест, якщо відомо, що значення коефіцієнту Кронбаха α становить 0,237 бала?

4. Формування практичних вмінь студентів:

4.1. Збір тестової інформації

4.2. Розрахування коефіцієнту надійності K-R20.

4.3. Складання характеристики надійності-узгодженості проведеної методики.

4.4. Перевірка надійності-узгодженості тесту у статистичному пакеті SPSS for Windows

Загальні методичні вказівки:

Для підготовки до практичного знаяняття студент повинен ознайомитись з програмним матеріалом за темою 6 другого змістового модулю та рекомендованою літературою до теми, виконати завдання для самостійної та індивідуальної роботи.

Розрахування коефіцієнту надійності K-R20 та перевірка надійності-узгодженості тесту у статистичному пакеті SPSS for Windows здійснюється за даними, отриманими під час збору тестової інформації безпосередньо на занятті.

Методичні вказівки до перевірки надійності-узгодженості тесту у статистичному пакеті SPSS for Windows

Для перевірки надійності-узгодженості тесту слід завантажити створений Вами файл проба.sav і вибрати команду меню Analyze - Scale - Reliability analysis. У діалоговому вікні, що з’явиться, перенести всі пункти крім підсумкового показника у список оброблюваних змінних. Клацнувши на кнопці Statistics, ми відкриємо додаткове вікно, в якому слід встановити вимикачі Descriptives for: Scale if item deleted (описові статистики для шкали при видаленні пунктів) і Inter-item: correlations (таблиця кореляцій між всіма пунктами шкали).

Значення альфа Кронбаха для шкали в цілому ви знайдете в наступному рядку:

Alpha =,4617 Standardized item alpha =,4761

Характеристику окремих пунктів ми одержуємо з наступної таблиці:

Item-total Statistics Scale Scale Corrected Mean Variance Item- Squared Alpha if Item if Item Total Multiple if Item Deleted Deleted Correlation Correlation Deleted П1 4,6154 3,9271 ,3079 ,2413 ,3913 П2 4,2308 3,0243 ,2609 ,3793 ,4075 П3 4,2821 3,8394 ,0943 ,2635 ,4670 П4 4,1538 2,4494 ,3213 ,3211 ,3785 П5 4,3333 4,5965 -,2605 ,4813 ,5979

Ця таблиця містить інформацію, яка дозволяє нам оцінити, як поводиться кожний з пунктів по відношенню до шкали в цілому. Найбільший інтерес для нас представляють наступні стовпці таблиці:

Corrected Item-Total Correlation (скоректована кореляція пункту з шкалою. Скоректованої вона називається тому, що перед її обчисленням з сумарного балу вилучається той внесок, який вносить в неї даний пункт). Якщо пункт вимірює щось спільне з рештою пунктів, його кореляція із загальним сумарним балом буде високою. Знак кореляції указує на напрям зв'язку. Оскільки ми використовуємо лише одну шкалу для аналізу, ми повинні чекати позитивних кореляцій. Якщо ж виявляються негативні кореляції пункту з шкалою, це указує на те, що був обраний невірний напрям ключа, і його слід змінити - перерахувати пункт і повторити процедуру аналізу ще раз.

Alpha if Item Deleted (значення альфа Кронбаха для шкали, коли з неї видалений даний пункт). За допомогою цього значення ми визначаємо, в якому напрямі слід модифікувати нашу шкалу - якщо альфа виявляється значно більше без даного пункту, то його слід вилучити з опитувальника.

Аналізуючи нашу таблицю, ми бачимо, що пункт П5 має з шкалою негативний зв'язок. З якихось причин напрям ключа для даного питання не співпадає із стандартною схемою. Причини цього можуть бути самі різні: помилки, допущені при переписуванні ключів, довільна або випадкова зміна формулювань питань, специфічне розуміння питання даною групою випробовуваних тощо.

Якщо даний пункт вилучити з сумарного балу, то альфа збільшиться з 0,4617 до 0,5979. Проте оскільки його кореляція з сумарним балом висока, правильнішим рішенням в даному випадку буде використання для питання №5 зворотного, а не прямого ключа. Зверніть увагу, що модифікацію шкали можна проводити тільки по одному пункту на кожному кроці. Після того, як ми, наприклад, змінимо ключ для 5-го питання і перерахуємо альфа, всі значення для пунктів шкали зміняться.

Поліпшення узгодженості шкали зазвичай проводиться в двох напрямах: видаляють питання, які слабо пов'язані з шкалою, і додають нові питання, які мають з сумарним балом високу кореляцію.

Література

1. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов.- Киев: ПАН Лтд., 1994. - 288 с

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь- справочник по психологической диагностике - Киев: Наук. думка, 1989

3. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии – СПб.: ООО «Речь», 2004. – 350 с.

4. Трифонов Е.В. Психофизиология человека: Толковый русско-английский словарь, 12-е издание. - СПб, 2007

5. Анастази А. Психологическое тестирование. Пер. с анг. В 2 кн. /Под ред. К.М.Гуревича, В. М. Лубовского – М.: Педагогика, 1982.

6. Психологическая диагностика: проблемы исследования /Под ред. К.М.Гуреувича – М.: Педагогика, 1981.