Заохоч-ня як метод забезпеч-ня труд-ої дисципліни

Метод заохочення – мральне і матер-не стимулювання. Заохочення працівників є визнанням його професіон-му та вираж-ям із боку власника поваги. Такий метод застосов-ся в разі досягнення високих труд-их показників, поліпшення якості продукції, творчого підходу до труд-ої діял-сті. Заохочення за видами поділ-ся на: моральні й матеріальні, на індивідуальні та колективні. До моральних відносяться такі заохоч-ня, які не пов'язані з виплатою грошей, наданням послуг, продукції, подарунків. Моральне заохочення працівників можна визначити як закріплені нормами труд-го П засоби морал-го визн-ня працівників та труд-их колективів за досягн-ня високих результатів праці. Серед основних видів визнач-ся заохоч-ня: подяка, премії, вручення цінних подарунків, нагородж-ня грамотами, держ відзнаками й нагородами. Власником (уповнов-им ним органом) спільно з профкомом (органом, уповноваженим на представ-тво труд-го колективу) можуть бути встановлені будь-які ін. види заохочень, перелік яких закріпл-ся в колективних договорах, правилах внутр-го труд-го розпорядку (ст. 144 КЗпП). Всі заохоч-ня оголош-ся власником у наказі (розпорядж-ні), доводяться до відома труд-го колективу і запису-ся до труд-ої книжки. Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, мають переваги і пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування. Для певних категорій працівників чинним законодавством спец-но врегульоване проходж-ня службової кар'єри. За особливі трудові заслуги працівники представл-ся до вищих орг-ів для заохоч-ня, нагородж-ня орденами, медалями, що обмежує П власника.

Пон-тя умови і види матеріал-ої відповід-сті працівн-ів за шкоду

Матеріальна відповід-сть – обов’язок відшкодувати в установл-ому законом порядку і розмірі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок невикон-ня або неналежного викон-ня повноважень з питань управл-ня працею, законод-тва про працю та ін. питань. Підставою для застосув-ня матеріал-ої відповідал-ті до працівника є наявність матеріал-ої шкоди, спричин-ої втратою, пошкодж-ням, знищ-ням майна підпр-тва, установи, орг-ції внаслідок протиправних діянь працівника, з яким укладено трудовий договір. Умови: 1)наявність прямої дійсної шкоди; 2) протиправність дії чи бездіяльності; 3) причинний зв’язок між протиправним поруш-ям обов’язку і майновою шкодою; 4) вина працівника, власника або уповнов-го ним органу. Види: обмежена- полягає в обов’язку відшкодувати заподіяну з вини працівника шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди,але не більше свого серед-го заробітку; повна- настає в таких випадках: за наявності між працівником і підпр-твом, установою, орг-цією письм-го договору про взяття на себе працівником повної матеріал-ої відповідал-сті; коли майно та ін цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за ін разовими документами; якщо шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки злочину; якщо шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані ; коли шкоди завдано недостачею, умисним знищ-ням або умисним зіпсуттям матеріалів, інструментів, спеціал-го одягу та ін предметів, виданих підпр-твом, установою, орг-цією працівникові в користав-ня; якщо на працівника законод-твом покладено повну матер-ну відповід-сть; у разі завдання шкоди не під час викон-ня трудових обов'язків; якщо службова особа є винною в незаконному звільн-ні або перевед-ні працівника на ін роботу.