
- •Предмет історії політичних і правових вчень як самостійної навчальної дисципліни
- •Загальна характеристика розвитку політико-правової думки у країнах Стародавнього Сходу
- •Політична і правова.Думка в країнах Стародавнього Сходу: Індія;
- •Політична і правова думка в країнах Стародавнього Сходу: Китай;
- •Політичні і правові вчення в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Політико-правова думка раннього періоду в стародавній Греції (IX-VI ст. До н.Е.: загальна характеристика
- •Період розквіту давньогрецької політико-правової думки (V- перша половина IV ст. До н. Е.: загальна характеристика
- •Політико-правові погляди Сократа
- •Політико-правові погляди Платона
- •Політико-правові погляди Аристотеля
- •Ідея прав людини в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Розвиток політичної і правової думки в Стародавньому Римі: загальна характеристика
- •Вчення Цицерона про державу і право
- •Вчення римських юристів про державу і право
- •Стоїцизм
- •Осмислення інститутів держави і права в християнстві
- •Політико-правові погляди Августина
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в період Середніх віків: загальні риси та тенденції
- •Політико-правова теорія середньовічної схоластики. Фома Аквінський
- •Вчення про закон і державу Марсилія Падуанського
- •Ідея прав людини в епоху Середньовіччя: загальна характеристика
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в епоху Відродження та Реформації: загальна характеристика
- •Вчення н. Макіавеллі про державу і політику
- •Головні політико-правові ідеї Реформації
- •Політико-правові погляди Мартіна Лютера
- •Політико-правові погляди Жана Кальвіна
- •Політико-правове вчення Жана Бодена
- •Політико-правові ідеї раннього соціалізму
- •"Утопія" Томаса Мора, "Місто Сонця" Томмазо Кампанелли
- •Політичні і правові вчення в Нідерландах і Англії в період ранніх буржуазних революцій: загальна характеристика
- •Виникнення теорії природного права. Вчення г. Гроція про право і державу
- •Політичне і правове вчення б. Спінози
- •Основні напрямки англійської політичної і правової думки в період буржуазної революції 1642-1649 pp.
- •Політико-правове вчення т. Гоббса
- •Вчення Дж. Локка про право і державу
- •Політико-правові аспекти філософії Просвітництва
- •38. Політичні та правові ідеї Вольтера
- •Політико-правове вчення ш.-л. Монтеск'є
- •Політико-правове вчення Руссо
- •Політичні і правові вчення в сша у XVIII-XIX ст.
- •Вчення е. Канта про державу і право
- •Політико-правова теорія й. Фіхте
- •Вчення Гегеля про державу і право
- •Політико-правові погляди є. Бентама
- •Політико-правові погляди а. Де Токвіля
- •Проблема співвідношення цінностей свободи і рівності в роботах а. Де Токвіля
- •Аналіз явища демократії у роботах а. Де Токвіля
- •Ідея прав людини у роботах Дж. Ст. Міля
- •Ідея прав людини в політико-правовій думці Нового часу: загальна характеристика
- •Політичні й правові погляди Джона Адамса
- •Політичні й правові погляди Олександра Гамільтона;
- •Політичні й правові погляди Томаса Джефферсона
- •Політичні й правові погляди Томаса Пейна
- •Політичні й правові погляди Джорджа Вашингтона
- •Політико-правова доктрина марксизму: загальна характеристика
- •Осмислення інститутів держави і права в марксизмі
- •Теорія безкласового суспільства у марксизмі
- •Історична школа права в Німеччині
- •Соціологічна теорія держави л. Гумпловича
- •Психологічна теорія права л. Петражицького
- •Позитивістський нормативізм г. Кельзена
- •Політико-правова ідеологія націонал-соціалізму
- •Ранні теорії еліт г. Моски та в. Парето, "залізний закон олігархії*" р. Міхельса
- •Лібералізм: ідейні витоки та сутнісні характеристики
- •Лібералізм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Класичний (ранній, аристократичний) лібералізм
- •Пізній (реформований, демократичний) лібералізм
- •Неолібералізм
- •Консерватизм: сутнісні характеристики
- •Консерватизм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Неоконсерватизм: проблеми свободи, демократії і держави в сучасному консерватизмі
- •Соціал-демократизм: ідейні витоки
- •Становлення сучасної соціал-демократії
- •Соціал-демократія в повоєнний період
- •Концепція правової держави: сутнісна характеристика
- •Історія становлення концепції правової держави
- •Концепція соціальної держави
- •Історія концепції соціальної держави.
Консерватизм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
Вперше термін «консерватизм» вжив у 1891 році французький політик Шатобріан. В західній політиці консерватизмом часто називають школу мислення, започатковану Едмундом Берком та подібними мислителями.
Погляди консервативних партій в світі дуже різні. Основними консервативними політичними силами в своїх країнах вважаються ліберально-демократична партія Японії, Республіканська партія США, Консервативна партія Великої Британії, Ліберальна партія Австралії. Світогляд і політика всіх цих партій сильно різняться.
У всі часи існували ідеї, які можна назвати консервативними, але тільки починаючи з Просвітництва і реакції на Французьку революцію 1879 року, консерватизм виріс у виразний політичний напрямок. Хоча консерватизм можна прослідкувати в глибину віків до часів англійської Реформації, особливо до робіт англіканського теолога Річарда Гукера, саме полемічні «Роздуми про революцію» Едмунда Берка допомогли консерватизму оформитися як способу мислення.
Едмунд Берк підтримував американську революцію, але виступав проти Франузької революції, вважаючи її надто насильницькою і хаотичною. Класична консервативна позиція Берка наполягала на тому, що у консерватизма немає ідеології в сенсі утопічної програми, плану перетворення суспільства. Такі погляди Берка були відповіддю на ідал Просвітництва про суспульство на засадах абстрактної розумної моделі. Він випередив критику модернізму, назву якому дав у кінці 19-го століття нідерландський релігійний консерватор Абрахам Койпер.
На західний консерватизм вплинули також роботи представника контрпросвітництва Жозефа де Местра, який відстоював відновлення спадкової монархії, вважаючи її втановленою Богом інституцією, та за авторитет Папи Римського. Він також захищав принцип ієрархічної влади, що його намагалася знищити революція. В 1819 році Местр опублікував свій головний твір «Du Pape» (Про Папу). Книга розділена на чотири частини. В першій він відстоює думку, що в справах церкви найвищим авторитетом є папа й що головною характеристикою найвищого авторитету є те, що його рішення не повинні переглядатися. Тож папа безгрішний в своїх повчаннях, бо саме через повчання реалізується його найвищий авторитет. В інших частинах книги Местр розглядає стосунки папи та світської влади, проблеми цивілізації та добробуту народів та схизматичні церкви. Він говорить, що народи потребують захисту від кривди з боку вищого за інші авторитету, й таким авторитетом повинен бути папа, історичний рятівник і творець європейської цивілізації.
Консерватори виступають за право власності. У економічних питаннях вони зазвичай ліберали, погляди яких виходять із класичного лібералізму Адама Сміта. Дехто із консерваторів прагне до модифікованого вільного ринку, наприклад до американської системи, ордолібералізму або національної системи Фрідріха Ліста. Ці погляди відрізняються від строгого laissez-faire тим, що у них державі відводиться роль підтримувати конкуренцію, водночас захищаючи національні інтереси, національне суспільство та ідентичність.
Більшість консерваторів сильно підтримують суверенітет своїх держав, патріотично ідентифікуючись із своїми народами. Націоналістичні сепаратистські рухи можуть бути водночас радикальними та консервативними.