
- •Предмет історії політичних і правових вчень як самостійної навчальної дисципліни
- •Загальна характеристика розвитку політико-правової думки у країнах Стародавнього Сходу
- •Політична і правова.Думка в країнах Стародавнього Сходу: Індія;
- •Політична і правова думка в країнах Стародавнього Сходу: Китай;
- •Політичні і правові вчення в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Політико-правова думка раннього періоду в стародавній Греції (IX-VI ст. До н.Е.: загальна характеристика
- •Період розквіту давньогрецької політико-правової думки (V- перша половина IV ст. До н. Е.: загальна характеристика
- •Політико-правові погляди Сократа
- •Політико-правові погляди Платона
- •Політико-правові погляди Аристотеля
- •Ідея прав людини в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Розвиток політичної і правової думки в Стародавньому Римі: загальна характеристика
- •Вчення Цицерона про державу і право
- •Вчення римських юристів про державу і право
- •Стоїцизм
- •Осмислення інститутів держави і права в християнстві
- •Політико-правові погляди Августина
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в період Середніх віків: загальні риси та тенденції
- •Політико-правова теорія середньовічної схоластики. Фома Аквінський
- •Вчення про закон і державу Марсилія Падуанського
- •Ідея прав людини в епоху Середньовіччя: загальна характеристика
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в епоху Відродження та Реформації: загальна характеристика
- •Вчення н. Макіавеллі про державу і політику
- •Головні політико-правові ідеї Реформації
- •Політико-правові погляди Мартіна Лютера
- •Політико-правові погляди Жана Кальвіна
- •Політико-правове вчення Жана Бодена
- •Політико-правові ідеї раннього соціалізму
- •"Утопія" Томаса Мора, "Місто Сонця" Томмазо Кампанелли
- •Політичні і правові вчення в Нідерландах і Англії в період ранніх буржуазних революцій: загальна характеристика
- •Виникнення теорії природного права. Вчення г. Гроція про право і державу
- •Політичне і правове вчення б. Спінози
- •Основні напрямки англійської політичної і правової думки в період буржуазної революції 1642-1649 pp.
- •Політико-правове вчення т. Гоббса
- •Вчення Дж. Локка про право і державу
- •Політико-правові аспекти філософії Просвітництва
- •38. Політичні та правові ідеї Вольтера
- •Політико-правове вчення ш.-л. Монтеск'є
- •Політико-правове вчення Руссо
- •Політичні і правові вчення в сша у XVIII-XIX ст.
- •Вчення е. Канта про державу і право
- •Політико-правова теорія й. Фіхте
- •Вчення Гегеля про державу і право
- •Політико-правові погляди є. Бентама
- •Політико-правові погляди а. Де Токвіля
- •Проблема співвідношення цінностей свободи і рівності в роботах а. Де Токвіля
- •Аналіз явища демократії у роботах а. Де Токвіля
- •Ідея прав людини у роботах Дж. Ст. Міля
- •Ідея прав людини в політико-правовій думці Нового часу: загальна характеристика
- •Політичні й правові погляди Джона Адамса
- •Політичні й правові погляди Олександра Гамільтона;
- •Політичні й правові погляди Томаса Джефферсона
- •Політичні й правові погляди Томаса Пейна
- •Політичні й правові погляди Джорджа Вашингтона
- •Політико-правова доктрина марксизму: загальна характеристика
- •Осмислення інститутів держави і права в марксизмі
- •Теорія безкласового суспільства у марксизмі
- •Історична школа права в Німеччині
- •Соціологічна теорія держави л. Гумпловича
- •Психологічна теорія права л. Петражицького
- •Позитивістський нормативізм г. Кельзена
- •Політико-правова ідеологія націонал-соціалізму
- •Ранні теорії еліт г. Моски та в. Парето, "залізний закон олігархії*" р. Міхельса
- •Лібералізм: ідейні витоки та сутнісні характеристики
- •Лібералізм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Класичний (ранній, аристократичний) лібералізм
- •Пізній (реформований, демократичний) лібералізм
- •Неолібералізм
- •Консерватизм: сутнісні характеристики
- •Консерватизм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Неоконсерватизм: проблеми свободи, демократії і держави в сучасному консерватизмі
- •Соціал-демократизм: ідейні витоки
- •Становлення сучасної соціал-демократії
- •Соціал-демократія в повоєнний період
- •Концепція правової держави: сутнісна характеристика
- •Історія становлення концепції правової держави
- •Концепція соціальної держави
- •Історія концепції соціальної держави.
Соціологічна теорія держави л. Гумпловича
В целом ряде пунктов учению Иеринга о праве и государстве были созвучны политико-теоретические взгляды именитого в свое время австрийского социолога и государствоведа Людвига Гумпловича (1838–1909). Его основные труды по вопросам государства: «Раса и государство. Исследование о законе формирования государства», «Общее государственное право». Свое мировоззрение Гумплович называет реалистическим. В его рамках и с позиций социологии он рассматривает проблемы, связанные с происхождением, сущностью, организацией и ролью государства.
Борьба за существование является, по Гумпловичу, главным фактором социальной жизни. Государство полностью находится в сфере действия данного фактора. Эта борьба – вечный спутник человечества и главный стимулятор общественного развития. Практически она выливается в борьбу между различными человеческими группами. Каждая из них стремится подчинить себе другую группу и установить над ней господство. Очевиден высший закон истории: «Сильнейшие побеждают слабейших, сильные немедленно объединяются, чтобы в едине-нии превзойти третьего, тоже сильного, и так далее». Изобразив подобным образом высший закон истории, Гумплович утверждает: «Если мы четко осознаем этот простой закон, то кажущаяся неразрешимой загадка политической истории будет разгадана нами».
Истоки постоянной беспощадной борьбы человеческих групп между собой Гумплович объясняет неоднозначно. С одной стороны, он указывает в качестве ее причины расовые различия между ними (правда, раса для него не биологический, а прежде всего социокультурный феномен). С другой стороны, он усматривает конечную причину социальных конфликтов в стремлении людей к удовлетворению своих материальных потребностей.
Отныне к войнам между расами и государствами прибавилась еще борьба внутри самого государства.
Дух этого «государственничества» очень заметно отразился на интерпретации Гумпловичем общих вопросов права. Рассматриваемое с внешней стороны, утверждает он, право выступает «лишь воплощением предписаний государственной власти». Изнутри оно наполнено нравственностью, которая служит ему неиссякаемым источником. В рождении права решающее слово также принадлежит государству. В догосударственном состоянии не было никакого права. Только будучи кристаллизованной в государственных законах, нравственность становится правом. Последнее целиком обязано государству как своим рождением, так и последующим существованием.
«Для государства,– пишет Гумплович,– право и правопорядок, если на них смотреть с высоты истории, суть лишь средства». Не более того. Их физически нет в качестве автономных, отдельных от государства образований. Поэтому Гумплович отрицает наличие «неотчуждаемых прав человека». С его точки зрения, они – иллюзия, плод самообожествления индивида, превознесение ценности жизни человека. Бытие государства совершенно несовместимо с «неотчуждаемыми правами человека». Люди должны выбирать: или государство с характерной для него властностью, или анархия. Гумплович, однако, явно сузил диапазон политического выбора. Люди XIX и XX столетий имели возможность выбирать не между государственностью и анархией, но между разными конкретными формами государства и типами властвования. Исторический опыт показывает, что здесь не всегда удачными оказывались делавшиеся ими предпочтения.