- •Тема 7. Контроль виробничих запасів
- •Питання 1.
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •Додаткова інформація до питання
- •6. Перевірка за виходом відходів із виробництва. Контроль за виходом виробничих відходів здійснюється не лише на кінцевій стадії технологічного процесу, але і на проміжних.
- •Питання 6.
Питання 2.
Виконання плану матеріально-технічного забезпечення великою мірою зумовлює ритмічну роботу підприємства з випуску продукції в заданій номенклатурі та асортименті. Тому на підприємстві, яке перевіряється, необхідно встановити:
а) питому вагу ТМЦ, які було придбано керівництвом підприємства згідно з укладеними договорами по прямих господарських зв'язках;
б) питому вагу придбаних ТМЦ на фондовій біржі.
Наступним етапом є перевірка правильності та своєчасності укладення договорів, стану оперативного обліку і контролю за їх виконанням. Перевіряючий також виясняє, які заходи вживались до постачальників, котрі не виконують своїх договірних зобов'язань.
Первісною вартістю виробничих запасів , що придбані за оплату , є собівартість запасів , яка складається з таких фактичних витрат :
1. Суми, що сплачується постачальнику (продавцю) згідно укладеного договору за придбані запаси.
2. Суми ввізного мита.
3. Суми непрямих податків, які не відшкодовуються п\п.
4. Транспортно-заготівельних витрат .
5. Інших витрат, пов'язаних з придбанням запасів та доведення їх до стану придатному для подальшого використання у виробництві.
Не включаються до первісної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду , в якому вони були здійснені слідуючи витрати :
1. Понаднормові витрати і нестачі запасів.
2. Проценти за користування позиками банку.
3. Витрати на збут запасів.
4. Загальногосподарські витрати, які не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та доведення їх до стану придатному для подальшого використання у виробництві.
Після проведення перевірки достовірності первісної вартості виробничих запасів визначається правильність та своєчасність укладання договорів.
Під час перевірки виконання договірних зобов'язань треба з'ясувати :
наявність наказу по розмежуванню функцій між підрозділами та службою підприємства, які пов'язані з придбанням ТМЦ;
порядок і строки надходження документації, що пов'язана з укладенням договорів;
порядок оформлення, реєстрації та зберігання договору. Перевіряючи виконання плану обсягу поставок виробничих запасів потрібно розмежувати товарно-матеріальні цінності, придбані за договорами, і товарно-матеріальні цінності, придбані на товарно-фондовій біржі. Перевіряючий вибірково здійснює перевірку правильності визначення планової потреби в ТМЦ. Така потреба визначається за формулою:
П = П1+П2 + П3 + З2-ЗІ,
де П - планова потреба в ТМЦ за звітний період;
П1 - потреба в ТМЦ на виробництво продукції;
П2- - потреба в ТМЦ на дослідні роботи;
П3 - потреба в ТМЦ на ремонт основних засобів тощо;
З2 - потреба в ТМЦ на створення нормативу запасів на кінець року;
З1 - запаси на початок року.
Виявивши факти завищення потреби, купівлі зайвих матеріальних цінностей, перевіряючий визначає суму придбаних матеріальних цінностей, їх кількість, час придбання тощо.
Питання 3.
До умов збереження товарно-матеріальних цінностей належать:
правильний підбір і розстановка кадрів матеріально - відповідальних осіб;
організація і стан складського господарства;
організація охорони складських приміщень, перепускної системи, внутрігосподарського контролю за наявністю матеріальних цінностей. Стосовно матеріально відповідальних осіб перевіряючому потрібно вияснити:
а) наявність підписаного з кладівником договору про матеріальну відповідальність;
б) чи не притягалась матеріально - відповідальна особа до кримінальної відповідальності;
в) правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на виробництво.
Важливим моментом є перевірка складського господарства з позиції збереження матеріальних цінностей; забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони та наявність сигналізації, організація видачі перепусток. Дієвим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація, яка проводиться згідно з інструкцією не менше ніж один раз в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентаризація проводиться на кожне перше число місяця.
Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знати технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово і одночасно на усіх об'єктах з залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві і обов'язково у присутності матеріально відповідальної особи.
До початку інвентаризації перевіряючий у присутності інвентаризаційної комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення у тому разі, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію ТМЦ на усіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акту, місце знаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.
Для забезпечення недоторканості пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або лишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може становити 1-5% від вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах.
Дуже важливо ще до початку інвентаризації отримати усі документи з надходження та витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час перевірки забороняється використовувати первинні документи без позначок перевіряючого.
Після цього матеріально - відповідальна особа пише розписку про те, що усі первинні документи з надходжень та витрат ТМЦ занесені до звіту і ніяких інших документів більше не подаватиметься. Потрібно також взяти розписку про те, що на відповідальному збереженні немає матеріальних цінностей, які належать іншим організаціям чи стороннім особам. Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї і де зберігаються.
Під час проведення інвентаризації необхідно звернути увагу на якість вимірювальних приладів. Метр повинен бути правильної довжини, ваги мають бути клеймовані.
Інвентаризацію ТМЦ на складах проводять суцільним або вибірковим методом.
Під час перевірки слід брати до уваги факти проведення інвентаризації із зміною матеріально відповідальних осіб. У разі виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.
Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.
Сипучі матеріали зважуються вибірково. Для цього виготовляється ящик об'ємом 1куб.м і відбирається 5 проб із різних місць. Загальна вага усіх проб вираховується за значенням питомої ваги матеріалу.
За проведеною таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не скеровуються до слідчих органів. Така інвентаризація проводиться для того, щоб пересвідчитися, чи немає великих відхилень. У тому разі, якщо вибірковою інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і обліковими даними, проводиться суцільне переважування.
Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назву цінностей, щоб вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій картці чи оборотній відомості. Обов'язково мусить бути вказана одиниця виміру і кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису має бути підписана усіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обумовлюються, а потім підписуються усіма членами комісії.
Бухгалтер складає порівняльну відомість тільки за тими позиціями, де є відхилення.
Усі цінності перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності матеріально відповідальної особи і заносяться до акту інвентаризації, який складається у двох примірниках і підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.
У тому разі, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного зберігання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті перевірки.
Під час інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників та інших фахівців.
Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що є на робочих місцях і не оброблялися, заносяться до окремих описів матеріальних цінностей.
Кількість сировини та матеріалів, що є складовими неоднорідної маси та сумішей у незавершеному виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців - членів інвентаризаційної комісії згідно з галузевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, яка їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.
Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні лишки або нестача.
Понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування .цінностей відносяться на винних осіб за такими цінами, за якими вираховується обсяг шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, знищенням та псуванням матеріальних цінностей.
Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116 ( зі змінами).
Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, зокрема й готової продукції, у тому разі, якщо винуватців не встановлено або якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства.
Слід пам'ятати, що взаємозалік лишків і нестач внаслідок пересортування можна здійснити тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування або схожих зовні, чи упакованих тотожною кількістю у одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли протягом одного і того ж періоду, що перевіряється, а також протягом того часу, коли матеріальну відповідальність несла одна матеріально відповідальна особа. За відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.
Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно пересвідчитися, чи оприбутковано за бухгалтерським обліком виявлені лишки, чи списано, згідно з рішенням керівника, на відповідні рахунки суми нестачі - за рахунок винних осіб, чи на фін. результат.
Якщо рішення керівника щодо покриття нестач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки слід було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесено на фінансовий результат, то внутрішній ревізор робить відповідні записи в акті.
З метою перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей перевіряючий повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей.
У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даними інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні не оприбутковувалися.
Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного обліку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.
У разі встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, перевіряючий повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей та ставити питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
