Тема 29. Досвід роботи відомих педагогів-музикантів у галузі музичного виховання.

Педагогічний досвід М.Д.Леонтовича, К.Г.Стеценка, М.В.Лисенка, Я.С.Степового, П.О.Козицького, Л.М.Ревуцького, В.В.Верховинця, П.Д.Демуцького, Ф.М.Колесси, С.П.Людкевича з хорового виховання, розвитку співацьких навичок, музичного слуху та музичної грамоти учнів.

Педагогічний досвід розвитку творчої активності у діяльності педагогів України на сучасному етапі. Розкриття проблеми музичного сприйняття школярів у працях О.Я.Ростовського. Про педагогічний досвід З.З.Жофчака, з використання на уроках ладової сольмізації у музичному розвитку дітей. Про новітні наукові підходи до викладання музикив школі; розвиток художньо-образного мислення; інтерпретацію; діалогову взаємодію; музичну творчість; самоовіту; оцінювання освітніх результатів; творчість учителя у працях Л.М.Масол, Б.Фільц, О.Рудницької.

Ідеї реформування загальноосвітньої школи. Прийняття Державного стандарту початкової загальної освіти. Курс на інтеграцію художніх дисциплін (музика, образотворче мистецтво, хореографія, сценічні мистецтва, мистецтво кіно), виділення освітньої галузі “Мистецтво”. Місце предмета “Музика” в типових перехідних навчальних планах. 12-бальна система оцінювання рівня розвитку музичної культури школярів.

Можливі перспективи шкільної музичної освіти у першому десятилітті XXI ст. Основний шлях розвитку системи музичної освіти в Україні – удосконалення нової української концепції музичного навчання і виховання школярів.

Розвиток музикальності як неодмінна умова формування музичної культури дітей. Музикальність як сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Переживання музики як основна ознака музикальності.

Основні музичні здібності (ладове чуття, музично-ритмічне чуття музично-слухові уявлення).

Структура здібностей до музичної діяльності: здібність сприймання (здібність цілісного сприймання, здібність диференційованого сприймання), виконавські здібності (чистота співацьких інтонацій та якість звукоутворення, координованість рухів рук при грі на музичних інструментах, пластичність і витонченість рухів відповідно до музики), творчі здібності (здібність творчої уяви при сприйманні музики, здібність до пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості, до імпровізації на музичних інструментах).

Музичний слух у широкому і вузькому розумінні. Логіка розвитку музичного слуху йти від виховання музичного слуху в широкому розумінні до виховання його у вузькому розумінні, через їх взаємовплив і взаємозв’язок – до повної єдності.

Методика розвитку ладового чуття дітей. Абсолютна і відносна (релятивна) методичні системи виховання музичного слуху. Характеристика абсолютної системи сольфеджування, її позитивні й негативні сторони. Характеристика релятивної системи, її переваги і недоліки. Послідовність засвоєння ступенів ладу. Ручні знаки. Нотний запис у формуванні ладових уявлень учнів.

Методика розвитку музично-ритмічного почуття (організація рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок; усвідомлення ними естетичної виразності ритму як елемента музичної мови тощо). Моторна й емоційна природа музичного метру. Проблема виховання музично-ритмічного чуття.

Слухові уявлення як репродуктивний компонент музичного слуху. Методика розвитку музично-слухових уявлень.

Використання зарубіжних систем музичного виховання у вітчизняній музичній педагогіці.