Тема 22. Облік та оцінка музичного виховання.

Форми обліку знань і вмінь учнів: індивідуальна, колективна, поточна, підсумкова. Роль поточного, підсумкового обліку у підвищенні якості навчально-виховного процесу. Педагогічна оцінка як важливий засіб музичного навчання і виховання школярів. Головне призначення оцінки – викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять, тактовно вказати на недоліки у музичній діяльності.

Принципова відмінність між оцінкою колективних форм занять музикою та оцінкою індивідуальних особливостей кожного учня окремо. Оцінювання дітей за кінцевим результатом засвоєння теми семестру: наскільки вони відчули й зрозуміли основну тему. Зв'язок оцінки успіхів учнів з оцінкою результатів педагогічної праці вчителя музики.

Критерії оцінки розвитку музичної культури дітей, їх музичних здібностей, виконавської діяльності, музичного сприймання; інтерес до музики і безпосередній емоційний відгук на неї; висловлювання дітей про сприйнятий або виконаний твір; уміння користуватися набутими знаннями і виконавськими навичками; виявлений художній смак; виразність і грамотність співу тощо.

Складність оцінювання, висування на перший план оцінки активності, самостійності, самобутності, старанності й емоційності відгуку дітей на музику. Оцінка за колективну діяльність, за індивідуальні досягнення, за окремі види навчально-музичної діяльності.

Домашні завдання з музики як засіб розвитку інтересу до музичних занять. Мета домашніх завдань – закріпити музичні знання дітей, спрямувати їх увагу на музику, яка звучить навколо. Специфіка домашніх завдань – поширення своєї дії на музику, яка звучить за різних життєвих обставин. Тематизм програми як орієнтир в організації домашньої роботи учня.

Студенти повинні знати: методику музичного виховання молодших школярів; методику музичного виховання школярів V-VIII класів; позакласні форми музично-естетичного виховання школярів. Студенти повинні вміти: планувати навчально-виховну роботу; проводити уроки; організовувати позашкільну музичну діяльність дітей та молоді; здійснювати позакласні форми музично-естетичного виховання школярів; вести облік музично-виховної роботи.

Змістовий модуль 12. Концепції музичного виховання XX століття.

Тема 23. Основні напрямки розвитку музичної педагогіки.

Основні напрями розвитку музичної педагогіки ХХ-ХХІ ст. Головні напрями розвитку музичного виховання у США і Англії. Три типи навчальних планів. Основні види музичної діяльності на уроках музики та у позакласних формах роботи.

Роль музики у вихованні молоді. Мета і завдання музичного виховання школярів.

Значення педагогічних концепцій зарубіжних прогресивних педагогів-музикантів. Швейцарський композитор і педагог Еміль Жак-Далькроз – творець системи ритмічного виховання школярів. Евритміка (зв’язок музики з рухом) як основа музично-педагогічної системи Е.Жак-Далькроза. Пробудження і розвиток природної емоційної чутливості, виховання музикальності як мета музичного виховання. Головний зміст навчання і виховання: ритміка, сольфеджіо, імпровізація. Головні засоби навчання і виховання – досягнення триєдності музики, слова і руху, музично-ритмічні вправи, імпровізація як метод навчання. Завдання вчителя – навчити дітей рухатися в характері музики, передаючи її темпові, динамічні, метроритмічні особливості. Вплив ідей Е.Жак-Далькроза на подальший розвиток європейської музичної педагогіки.