Епілептична хвороба

Ця хвороба характеризується великими і малими судомними нападами або їх психічними еквівалентами, а також змінами особистості за епілептичним типом.

Основною ознакою епілепсії є великий судомний напад, який розвивається раптово, без будь-якої зовнішньої причини. Йому можуть передувати так звані передвісники, які проявляються різними симптомами, але завжди одними і тими у одного й того ж хворого (біль і важкість у голові, відчуття розбитості, знижений настрій).

Напад починається з виключення свідомості. Хворий падає, як підкошений на землю, іноді з пронизливим криком або мимренням. Розвивається фаза тонічних судом: тулуб хворого витягується в корчах, дихання затримується внаслідок спазму голосової щілини, обличчя, нігті, губи бліднуть, потім стають ціанотичнимм, набираючи темно-синього кольору, звідки й виникла назва “чорна хвороба’'. В цей момент нерідко відбувається прикушування язика або внутрішньої поверхні щік. Рот скривлюється, голова повертається вбік, здебільшого тонічна фаза триває до 30 секунд. Відтак тонічні судоми замінюються на клонічні. При цьому дихання свистяче, на губах з’являється піна, іноді з домішкою крові. Хворий перебуває в коматозному стані. Реакції на подразики (і слабкі, і сильні) відсутні, зокрема зіниці на світло, захисна мигальна реакція, сухожильні рефлекси, відбувається мимовільне сечовипускання, рідше дефекація, з’являються патологічні рефлекси. Пульс-ниткоподібний. Найчастіше фаза клонічних судом триває 1-2 хвилини.

Після припинення судом хворий поступово з коматозного стану переходить у стан сопору, потім оглушеносгі, який звичайно закінчується сном, що триває до години. Іноді замість засинання переходить у стан ясної свідомості. Спочатку він розгублений, слабо орієнтується у навколишній обстановці і ситуації відмічається олігофазія (хворий важко пригадує слова, особливо іменники, мова його обмеже­на), рухи погано координовані. Поступово свідомість цілком відновлюється, але нерідко протягом кількох годин, іноді навіть днів хворі відчувають розбитість, біль голови і м’язів.

Малі напади характеризуються втратою свідомості (2-5 секунд), відсутністю падіння хворого. При цьому може зберігатися та ж поза, в якій хворий перебував до моменту нападу, і ті ж рухи, які він раніше виконував, але вони стають безладни­ми, хаотичними. Спостерігаються окремі м’язові скорочення, наприклад м’язів об­личчя, мова незв’язна. Після закінчення нападу відмічається амнезія.

Епілептичний статус - стан, коли конвульсійні напади повторюються один ш одним і між окремими нападами не настає стан ясної свідомості.

Епілептичний статус становить небезпеку для життя хворого. Без надання належної допомоги може настати смерть від набряку мозку, легень або асфіксії.

Епілепсія належить до хронічних за своїм перебігом захворювань і в ряді випадків призводить до своєрідної деградації особистості. Однак ступінь вираженості останньої не завжди відповідає клінічній формі нападів та їх частоті. Чим раніше проявляється епілепсія, тим імовірніший розвиток психічних пору­шень і тим вираженіший характер вони мають.

Щоб уберегти хворого від можливих ушкоджень, під частини тіла хворого, які б’ються (голова, рука або нога), бажано підкласти подушку, матрац або згорнуті ковдри. Напад поступово закінчиться самостійно.

Після закінчення нападу хворого переносять на ліжко, дають прополоскати рот (можливий прикус язика) і випити трохи води. Після нападу настає сон; йому не слід перешкоджувати. Такої ж тактики потрібно дотримуватись і при судо­мних нападах інших генезів.

Хворі на епілепсію схильні до дисфорій і агресії, тому медична сестра повин­на бути з ними особливо коректною і попередити родичів хворого про особливості його психічного стану, щоб попередити конфлікти. Хворі на епілепсію від­різняються егоїзмом і егоцентризмом, вони схильні до конфліктів з сусідами та рідними. Медична сестра повинна проводити психопрофілактику конфліктних ситуацій між хворими. Особливу увагу медична сестра повинна звертати на регулярність і правильність приймання ліків хворими на епілепсію. Порушення режиму приймання ліків може спричинити почастішання нападів або розвиток епілептичного статусу