Тема №11. Економіко- правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства.

1.Інститут банкрутства, його функції. Порядок оголошення підприємства банкрутом. Ліквідаційна процедура.

2.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

3.Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємства.

1.Інститут банкрутства, його функції. Порядок оголошення підприємства банкрутом. Ліквідаційна процедура.

Функції законодавства про банкрутство (інституту банкрутства) такі:

*позбавляти ринок від неефективно працюючих суб’єктів;

*реабілювати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, але мають значні резерви;

*сприяти найповнішому задоволенню вимог кредиторів.

Головна мета в процедурі банкрутства – задоволення вимог кредиторів може бути виконана як з допомогою ліквідації підприємства так і його санації.

В світі надають перевагу санації перед ліквідацією.

Порядок оголошення підприємства банкрутом згідно з Законом про банкрутство:

1)подання заяви про порушення справи про банкрутство (кредиторами або боржником);

2)постанова про порушення справи про банкрутство

а)призначення керівника майном і дати проведення підготовчого засідання суду,

б) введення мораторія на задоволення вимог кредиторів;

3) підготовче засідання арбітражного суду;

4) попереднє засідання арбітражного суду;

5) проведення зборів кредиторів, створення комітету кредиторів;

6) заключне засідання арбітражного суду.

Ліквідаційна процедура

1. Закінчується технологічний процес,

2. припиняється повноваженя органів управління підприємством,

3. публікація в пресі про банкрутство,

4. призначується ліквідатор та ліквідаційна комісія,

5. Оцінюється майно та формується ліквідаційна маса,

6. звільнення працівників підприємства,

7. продаж майна банкрута,

8. задоволення вимог кредиторів,

9. звільнення ліквідатора, його звіт та складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс – це активи, капітал та зобов’язання, що залишились після виконання ліквідаційних процедур.

2.Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

Приховане банкрутство – це приховування стійкої фінансової неспроможності через надання недостовірних даних з метою одержання прибутку або вигідного замовлення. Ст.220 Кримінального кодексу передбачає штраф від 200-3000 НМДГ або термін ув’язнення до 3х років.

Фіктивне банкрутство – це неправдива заява про фінансову неспроможність під-ва з метою приховання незаконного витрачання коштів, зміни форми власності. Ст.218 – штраф до 2000 НМДГ, або термін ув’язнення до 3х років.

Умисне банкрутство – свідоме доведення підприємства до неплатоспроможності. Ст.216 – штраф до 800 НМДГ, або термін ув’язнення до 3х років.

Тема №12. Санація суб’єктів господарювання з урахуванням сфери діяльності.

1.Санація комерційних банків, санація підприємств важкої промисловості, легкої промисловості, харчової промисловості, сільськогосподарських господарств.

2.Вартість корпоративних прав, нематеріальних активів.

1.Санація комерційних банків, санація підприємств важкої промисловості, легкої промисловості, харчової промисловості, сільськогосподарських господарств.

Стабільність фінансового стану комерційних банків має велике значення в народному господарстві, тому що неплатоспроможність одного банку викликає неплатоспроможність всіх клієнтів банку.

НБУ проводить постійний моніторинг діяльності комерційних банків.Для цього викорисовується рейтингова оцінка стану комерційних банків CAMEL (оцінка капіталу, активів, менеджменту, ліквідності та рентабельності)

Результатом такої оцінки є рейтингові коефіцієнти:

1, 2 – фінансово стабільні банки,

3, 4, 5 – банки, фінансова стійкість яких порушена.

Фінансова криза банку – це втрата платоспроможності банку.

Її основні причини:

1. неповернення кредитів – основна причина,

2. дефіцит прибуткових операцій,

3. збільшення обов’язкових резервів,

4. внутрішні причини – рівень менеджменту, ризикова політика банку.

Показники кризи:

1. часті зміни керівництва,

2. збиткова діяльність,

3. скарги клієнтів,

4. агресивна реклама по залученню коштів на умовах, вигідніших, ніж ринкові.

Якщо банк має 3, 4, 5- рейтингову оцінку, ним займається управління НБУ по роботі з проблемними банками.

При цьому використовуються непримусові і примусові методи.

Комерійний банк повинен надати відповідь на усне попередження із НБУ (на погіршення фін. стану), де вказують програму виходу із кризи.

Письмове попередження- це попередження НБУ комерційному банку, де вказують на занепокоєння його станом, вимагають вжити невідкладних заходів.

Попередення може бути про можливість вжиття примусових заходів.

якщо це не допомагає, то можливе переведення банку в режим фінансового оздоровлення на строк до 12 місяців.

КБ при цьому повинен розробити план санації, який включає такі напрямки:

1. реструктуризація капіталу,

2. зниження витрат,

3. відновлення платоспроможності,

4. реструктуризація активів,

5. впровадження системи контролінгу.

Основні напрямки зниження кредитного ризику:

1. Підвищення кваліфікації працівників кредитних відділів,

2. диверсифікація кредитного портфелю,

3. формування страхових резервів.

В режимі фінансового оздоровлення до КБ можуть бути використані такі заходи:

1.відкликана ліцензія,

2.виділено стабілізаційний кредит під заставу активів,

3.заміна керівництва на тимчасову адміністрацію.

Якщо і ці дії не допомагають, банк ліквідують.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ФІНАНСУВАННЯ:

Задачею фінансового менеджменту є встановлення рівноваги на підприємстві. Тобто, щоб грошові надходження дорівнювали, або були більші поточних платіжних зобов’язань.

З цією метою слід дотримуватись основних правил фінансування:

1. Золоте правило фінансування,

2. золоте правило балансу,

3. правило вертикальної структури.

1. Золоте правило фінансування- фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах.

Використовується на стадії планування потреби в ресурсах та джерелах їх покриття і проявляються в довгостроковому періоді.

Довгострок. активи / Довгострок. пасиви <= 1,

Коротк. активи /Короткострок. пасиви >= 1.

2. золоте правило балансу:

а) потреби в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу та довгосток. позик:

(ВК+ДП) / НА>= 1,

б) довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватись за рахунок коштів, мобілізованих на довг. термін:

(ВК+ДП) /( НА+ Довг. акт)>= 1,

2. правило вертикальної структури – включає в себе все, що називають структурою капіталу. Оптимальну структуру капіталу формують найчастіше використовуючи ефект фінасового лівериджа:

ЕФЛ= (1-П)*(Ра-%)* ПК/ВК