
- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
Посередники - це різноманітні спеціалізовані установи та фізичні особи, які за дорученням виробників виконують посередницькі послуги на ринку. Для здійснення своєї діяльності посередники можуть створювати добровільні об'єднання, у тім числі фондові біржі. Серед посередників фондового ринку можна виділити інвестиційні фонди, брокерів, дилерів, депозитарії, розрахунково-клірингові установи та реєстраторів. Депозитарії - це установи, що зберігають цінні папери та оформляють передавання прав власності на них, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше 10 зберігачів. Депозитарна діяльність – це надання послуг зі збереження та передачі цінних паперів і зв'язаного з цим обліку. Депозитарії здійснюють такі види діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку можуть бути засновниками депозитарію. Діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм. Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій рахунок доходи з цінних паперів для наступного перерахування їх зберігачам. Кліринг – отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів. Ведення реєстру власників іменних цінних паперів – збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників.
99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
Посередники - це різноманітні спеціалізовані установи та фізичні особи, які за дорученням виробників виконують посередницькі послуги на ринку. Для здійснення своєї діяльності посередники можуть створювати добровільні об'єднання, у тім числі фондові біржі. Серед посередників фондового ринку можна виділити інвестиційні фонди, брокерів, дилерів, депозитарії, розрахунково-клірингові установи та реєстраторів. Реєстратор - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Реєстратори є прямими учасниками депозитарної системи і здійснюють ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Ведення реєстрів є винятковою діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності й не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної. Реєстр власників іменних цінних паперів — складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.