52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.

Ринок платіжних інструментів органів влади можна поділити на 2 види: 1)державні: поділяються на казначейські зобов’язання, векселі, та короткострокові облігації.

2)муніципальні:поділяються на векселі та облігації.

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик. Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає ВР АРК або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Держком з ц.п. та фр. Особливості погашення та реалізації прав за облігаціями місцевих позик визначаються умовами їх розміщення.

Державні облігації України можуть бути: довгострокові - понад п'ять років; середньострокові - від одного до п'яти років;короткострокові - до одного року. Державні облігації України поділяються на ОВДП ОЗДП ОВДП України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

ОЗДП - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з

емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не

може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу

та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків,

визначених законом про Державний бюджет України на відповідний

рік. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною

бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з

цінних паперів та фондового ринку.

53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку

Фонди грошового ринку – відкриті взаємні фонди, які інвестують у короткострокові боргові зобов’язання

За обсягами активів вони займають 2 місце в світі після фондів акцій.

Існує 2 основних типи фондів грошового ринку: з поставкою вартості чистих активів та з накопичувальною вартістю чистих активів:

1. у першому типу фондів акції мають незмінну номінальну вартість, зазвичай 1 дол. Дохід фонду облік. щодня і може бути виплачений інвестору або використаний ним для купівлі нових акцій фонду

2. Другий тип фондів діє на тих же інвестиц. принципах, проте дохід у них не розподіляється серед інвесторів, а відображається у збільшенні вартості акцій фонду.

1 тип є популярнішим.

Виділяють інституційні та роздрібні фонди грошового ринку:

1. Перші призначені для великих інституційних інвесторів з обсягом інвестицій не менш 1 млн.дол.

2. основний постачальник ресурсів у роздрібні форми є фіз..особи Структура активів фондів грошового ринку: -урядові цп, дохід у яких підлягає оподаткуванню (30% активів); -неурядові цп – дох. По яких підлягає оподаткуванню(60%);-неоподатковані цп(10%)

в Укр. Законодавчо визначення цих фондів відсутнє, а працюють лише пайові, та корпоративні інвестиційні фонди, які працюють як на грошовому ринку, так і на ринку капіталів.

54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.

Ринок кредитних ресурсів — це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Кредитний ринок с одним із найстаріших сегментів фінансового ринку, він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фінансового забезпечення підприємницької та інших видів діяльності юридичних і фізичних осіб.

Мобілізовані фінансові ресурси використовуються для надання короткострокових, середньострокових та довгострокових позичок. Короткострокові позички за економічною суттю є ринком грошей. Середньо- та довгострокові — ринком капіталів.

Кредитний ринок поділяють на ринок несек’юритизованих боргових інструментів, ринок довгострокових сек’юритизованих боргових інструментів.

До фінансових інструментів кредитного ринку відносяться: кредитна угода. Інструменти грош ринку поділ на три групи: 1.валюта- безпосередня грошова маса, яка використовується для здійснення розрахунків; 2.платіжні документи, за допомогою яких можна здійснювати розрахунки -векселя та чеки. 3.договори, які поділ на індивідуальні (несекюритизовані) та стандартні за законодавством (секюритизовані). Індивідуальні - депозитний, кредитний^ договір страхування, цп пенсійних фондів. Стандартні- ощідні депозитні сертифікати, цп відкритих та інтервальних інвестиційних фондів, пенсійних фондів. Найліквідніщий інструмент-валюта, найменш ліквідний-договори.

Ринок капіталів - найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Якщо грошовий ринок у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню або алокації фінансових коштів. Це означає, що очікувана прибутковість капіталовкладень повинна, з урахуванням відповідного ризику, як мінімум відповідати відсотку на ринку капіталів.