- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такий вид діяльності на ринку цінних паперів як депозитарна діяльність депозитарію цінних паперів. Це діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів на рахунках зберігачів цінних паперів, а також операцій емітента щодо випущених ними цінних паперів. Згідно Положення про депозитарну діяльність - Депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність виключно щодо таких цінних паперів, що існують у бездокументарній формі за результатом їх розміщення у такій формі або переведення у таку форму шляхом знерухомлення: акцій; облігацій підприємств; облігацій місцевих позик; державних облігацій України; казначейських зобов'язань України; інвестиційних сертифікатів; іпотечних сертифікатів; іпотечних облігацій; сертифікатів фондів операцій з нерухомістю; інших цінних паперів за окремим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Особливості здійснення депозитарної діяльності щодо державних цінних паперів установлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним банком України. Для того щоб система депозитарного обліку працювала як єдине ціле, в Україні створюється Національний (центральний) депозитарій. Основні відмінності локальних депозитаріїв від Національного слід шукати в їх повноваженнях. Усі депозитарії можна поділити на два види', "просто" депозитарії та клірингові депозитарії. Перші практично нічим не відрізняються від зберігачів. А клірингові депозитарії - депозитарії, які одержали дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами. Кліринг - це отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів. Зберігачами цінних паперів, за Законом, можуть бути комерційні банки, що мають дозвіл на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, і торгівці цінними паперами. Останні повинні отримати відповідний дозвіл. Зберігачі мають право проводити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами та здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за виключенням клірингу та розрахунків по угодах з цінними паперами. В статутному фонді зберігача доля іншого зберігача чи торгівця цінними паперами, інвестиційної компанії, страхової компанії чи іншого інституціонального інвестора не може перевищувати 5%. До основної сфери діяльності зберігача відноситься відповідальне зберігання цінних паперів у безпечному місці, якщо вони мають документальну форму, та/чи відповідальне зберігання відповідних комп'ютерних записів, якщо цінні папери мають електронну форму.