- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
Депозити - всі можливі види і форми внесення (залучення або розміщення) грошових коштів на рахунки банку. Суму депозиту, на яку згідно з умовами депозитної угоди нараховуються відсотки, заведено називати номіналом депозиту.
Суб'єктами відносин щодо обслуговування депозитів виступають:
— комерційні банки як позичальники; — підприємства (фірми, організації), банки та інші кредитні установи, фізичні особи — власники коштів як кредитори.
На ринку депозитних послуг задовольняється потреби споживача в :
1)збереженні тимчасово вільних коштів у максимально ліквідній формі
2)у придбанні збережень для здійснення платежів.
Депозити заведено поділяти на такі види:
- до запитання;
- строкові на визначений термін;
- ощадні внески населення;
- ощадні (депозитні) сертифікати.
Депозити до запитання — це зобов'язання, які не мають конкретного строку. Вклади до запитання можуть бути вилучені в будь-який час на першу вимогу вкладника. Це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за такими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. За вкладами до запитання нараховується низький відсоток.
Внески до запитання розмішують ті, кому потрібні кошти в ліквідній формі для здійснення поточних розрахунків. До даного виду депозитів входять також так звані чекові депозити, при яких кошти знімаються з рахунку за допомогою чеків.
Строкові депозити — це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Банки виплачують за строковими депозитами більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання. Збереження коштів на строкових депозитах вигідно як клієнту, так і банку. Банки користуються залученими коштами протягом тривалого і, головне, наперед обумовленого (відомого їм) терміну. Це дає банку можливість збільшувати обсяги кредитних ресурсів.
Різновидом довгострокових депозитів на визначений термін є депозитні сертифікати. Депозитний (ощадний) сертифікат — це письмове свідоцтво комерційного банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми внеску та відсотків за ним; це письмове свідоцтво банку про внесення депонентом грошових коштів на депозит
Ощадні вклади — це вклади населення, розміщувані у банках з метою зберігання і нагромадження. Для цього виду депозиту характерно наявність спеціальної ощадної книжки, яка видається банком вкладникові і в якій фіксуються операції з ощадним вкладом. Власник, як правило, зобов'яаний пред'явити ощадну книжку, щоб покласти гроші на рахунок або зняти їх.
Основні характеристики депозитного ринку в Україні:
альтернативні напрямки вкладання коштів користуються низьким попитом
низька надійність дрібних «кишенькових» банків
низька можливість поповнення стат. Капіталу за рахунок емісії акцій у вітчизняних банків ( нерозвинутість ринку цп банку, небажання власників банку ділитися контролем)