88. 88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.

Валютний опціон — це контракт, який надає право покупцеві (але не зобов’язує) купівлі або продажу обумовленої суми валюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому в обмін на опціонну премію, виплачену продавцеві опціону.

Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.

Використання валютних опціонів компаніями для страхування валютних ризиків доцільне в таких випадках:

• коли час та сума валютних надходжень і платежів точно не визначені, а отже, застосування форвардів та ф’ючерсів неможливе;

• при захисті експортних або імпортних товарів, які чутливі до зміни цін, виражених у конкретній валюті;

• при публікації прейскурантів на свої товари в іноземній валюті;

• для підтримки комерційної пропозиції на укладання контрактів із зарубіжним партнером, які оцінюються в іноземній валюті.

88. 89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику

Ф'ючерсні контр-це станд.контр. на купiвлю/продаж вiдповiдної кiльк. базового активу по вiдпов. цiнi на вiдпов.станд. дату в майбутньому. Ф’юч.контр.заключ-ся тiльки на ФБ та є стандартним за складом умов та процедурою виконання.Бiржа розробляє станд.умови для кожного виду активу. Ф’юч. i форварднi контракти об’єднує те, що це строковi контр. Особл-тi ф’юч.контр.:1)станд.кiльк. або сума баз.активу 2)стандартизована дата виконання 3)торгiвля ф’юч.контр.здiйсн-ся лише на бiржах, якiмають вiдпов. правила здiйсн-ня ф’юч. торг-лi 4) ф’юч.контр. заверш-ся поставкою або купiвлею баз.активу в середньому у 2% випадкiв,98% контр-тiв не мають на метi придб-ня баз. активу. Iснує мех-м закриття позицiї Якщо хтось бере зобов’яз-ня купити баз.актив, то закриття позицiї-виступити продавцем на цьому ж ф’юч.контр. Iншими словами, iснує мех-м дострокового погаш-ня зобов’язань. 5) iснує необхiд-сть регул.розрахунку ресурсiв участi у ф’юч.торг-лi. Щоденно по кожному учаснику ф’юч.торг-лi пiдвод-ся пiдсумки 6)сторони контр-ту: з одного боку продавець або покупець баз.активу, а з iншого-розрах-ва або клiрингова палата бiржi. Емiтентом ф’юч. конт-ту є органiзатор торг-лi (бiржа) Покупець ф’юч.контр-ту-сторона, що бере на себе зобов’яз-ня придбати у бiржi баз.актив.Ця сторона вiдкриває довгу озицiю.Прод-ць ф’юч.конт-ту-сторона, що бере на себе зобов’яз-ня продати баз. актив бiржi, вiн бере на себе довгу позицiю.Закриття позицii = проведення офсетноi угоди.Цiна, по якiй виникає зобов’яз-ня, форм-ся пiд впливом По i Пр на даний ф’юч.конт-т в момент укладання угоди. Однiєю з осн.тенденцiй розв-ку бiрж.торг-лi ф’юч.конт-ми є перехiд вiд торг-лi товарними ф’юч-ми до торг-лi фiн.ф’юч-ми.Обсяги операцiй з ф’юч.конт-ми як правило в декiлька раз перевищують обсяги торг-лi баз.активом. Переваги: контракти стандартні, ліквідні. Виконання контракту можна уникнути закривши позицію придбанням зустрічного контракту. Ціна валюти і відповідно фючерса визнача на ринкових умовах під впливлм попиту і пропозиції. Недоліки: стандартність умов може не співпадат з індив потребою споживача, необхід-ть імобілізувати певні грош кошти на гарантійному депозиті, можл-ть зміни суми обовязк підтрим депзиту

88. 90.Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощаджень.

    Страхування життя є одним з видів страхування, що має свої відмінності та особливості від інших видів. Моменти надходження страхових премій і виплати страхових відшкодувань не збігаються і це дає змогу страховику акумулювати значні кошти у вигляді страхових резервів. Розмір цих резервів на будь-який момент має бути постійно достатнім для виконання страховиком умов договору страхування. Вони формуються за рахунок страхових премій до визначення фактичної збитковості страхової суми з урахуванням наявності у страховому портфелі видів страхування та терміну дії договору. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування. При страхуванні життя згідно з особливостями його проведення формуються резерви зі страхування життя. За видами страхування, відмінними від страхування життя, формуються технічні резерви. Формування резервів зі страхування життя здійснюються відрахуванням частини страхової премії, яка передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто-премії), та частини інвестиційного доходу від розміщення тимчасово вільних коштів страховика. Резерви зі страхування життя мають у своєму складі резерви довгострокових зобов’язань; резерви належних виплат страхових сум. Компанії, які здійснюють страхування життя, на відміну від ризикових видів страхування, довше володіють коштами і можуть інвестувати їх у нерухомість, кредитування житлового будівництва, інші довгострокові активи. Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпеки, ліквідності та диверсифікованості і повинні бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на р/р; депозити; нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; державні цінні папери; права вимог до перестраховиків; довгострокові інвестиційні кредити.

97. 91.Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.

    Існує ризик, пов’язаний з векселем, якщо він використовується в міжнародних розрахунках. За стандартних умов, якщо не передбачено іншого вексель підлягає оплаті в тій валюті, яка є законним платіжним засобом в місці, де здійснюється платіж. Тому методи хеджування валютного ризику на випадом зміни курсу національної валюти векселетримача перед валютою, де буде погашатися вексель можуть бути такими. Можлива: фіксація курсу на момент виписки векселя до моменту його погашення; погашення векселя за поточним курсом, але не меншим, ніж він був у момент виписки – тобто застереження ефективного платежу. Таким чином, хеджування ризику шляхом видачі векселю можливе при додержанні вищезазначених умов. Крім того хеджування неплатежів можна досягти за допомогою авалювання – пряме хеджування. Непряме хеджування неплатежів – можливість пред’явлення регресних вимог до векселедержателя, індосанта, акцептанта.