5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
Грошови́й ри́нок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.
Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
Структура грошового ринку. Грошовий ринок має складний механізм функціонування. На нього застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.
За видами інструментів грошовий ринок складається з двох взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:
-Ринок позикових капіталів. Охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах зворотності, строковості та платності. Отже об’єктом оперування є власне не гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.
-Ринок цінних паперів - охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватись, купуватись, погашатись.
Отже, грошовий ринок з притаманою йому системою фінансових посередників (банки, парабанки, фондові біржі) - це те середовище, в якому реалізуються відносини власності, формуються фінансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються ресурси.
На рис показана більш детально структура грошового ринку
У
грошовому ринку нема визначеної
локалізації, його учасниками (суб’єктами)
виступають: банки держава, спеціальні
фінансово-кредитні інститути та інші
посередницькі організації, котрі
продають і купують, як правило,
короткострокові боргові зобов'язання.
Інструментами ринку грошей є: скарбницькі
та комерційні векселі, облігації, бони,
депозитні сертифікати, банківські
акцепти тощо.
6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
В залежності від того в якій валюті деноміновано фін інструмент, додтково виділяються на грошовому ринку - ринок іноземних валют та ринки інструментів іноземних ринків. Сукупність ринку іноземної валюти та інструментів ринку іноземної валюти наз валютним ринком. Ринок іноземної валюти - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як валюта. Успішний розвиток валютних відносин не можливий без існування цього ринку, на якому можна вільно продати чи купити валюту. Без такої можливості ек контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини- не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовн зобовязань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в нац-і гроші для виконання своїх внутр зобовязань. На валютному ринку купують і продають валюту не тільки для здійсн платежів, а й для інших цілей: для спекулятивних операцій, операцій хеджування валютних ризиків тощо. Причому ці операції набувають все ширшого розмаху, що виводить вал ринок за межі простогопридатка до міжн розрахунково-платіжних відносин і надає йому статус відносно самост економ структури. На цьому ринку виділяють 4 сегменти: ринок готівкових угод або ринок спот, ринок строкових угод, ринок комбінованих угод; ринок арбітражних угод.На риноку іноз. валюти, або валютному риноку, надаються: Послуги: забезпечення ліквідності короткострокових вкладів, формування ринку грошей як засобу платежу, послуги щодо касового виконання Держ та місц. бюджетів. Суб'єкти: будь які екон агенти та посередники, насамперед банки, брокерські фірми, валютні біржі. Фінансово-кредитні інститути, що мобілізують і перерозподіляють грошові кошти юридичних осіб, громадян та держави. Спекулянти, які пост куп-прод валюту задля отрим прибутку, хеджери, які здійсн операції на вал ринку для захисту від несприятливої зміни вал курсу. Об'єкти: тимчасові вільні кошти.