
- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
49. Захист прав власника векселя.
Захист прав власника векселя регулюються нормативними актами. В більшості країн вексельне право має відмінності від цивільного права і носить наставлялний х-р: Ним заборонено все, що не дозволено. Обіг векселя суворо регламентовано. Сукупність юр. норм, які регулюють векс. обіг, а т-ж взаємовідносини учасників, складають вексельне право. Склалиь дві системи забезпечення використання векселів: 1-а сис-а баз на Женевській вексельній конвенції та відповідно в уніфікованому законі про Прості та переказні векселі. 2-а система баз на англо-саксон вексельному праві, законі Великобританії Про переказний вексель. Третя група країн ка не приєдналась до жодної з систем використ внутр законо-во. Наявність декількох систем міжнао права зумовлює невідповідність форм та реквізитів платіжних інструментів законодавства країни в якій він був емітований. Суворий х-р векс. права покликаний: 1.Компенсувати ту простоту, з якою вексель потрапляє в обіг. Емісія векселя не передбачає процедури держ. реєстрації, а також б-яких вимог до емітента, крім наявності право- чи дієздатності. 2.Забезпечити спрощений х-р судового розгляду претензій кредитора. України приєдналася до Женевської конвенції (Єдино образний з-н про простий та переказний вексель). Вексель, як простий так і переказний, вчасно не оплачений, втрачає значення особливого боргового зобов’язання, а силу вексельного права зберігає його в тому випадку, якщо був своєчасно опротестований. Протест – офіційно завірена вимога оплати та її одержання.
50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
Чек - це письмове розпорядження власника поточного рахунку банку, в якому відкрито рахунок, виплатити вказану суму грошей пред'явнику чека. Розрахунки чеками застосовуються переважно в платежах за отримані товари, виконані роботи, надані послуги, а також у деяких нетоварних операціях.
За способом передачі розрізняють три види чеків:
- чек на пред'явника - кожен власник чека вправі пред'явити його для оплати чи подати на інкасо. Його правомірність не підлягає перевірці;
- ордерний чек - у ньому однозначно названо одержувача, який може передати свої права на чек з допомогою так званого індосаменту третій особі. - іменний чек.
За способом оплати розрізняють:
- наявні чеки;
- розрахункові чеки;
- кросовані чеки.
Відомі також дві форми закреслення:
- звичні кросовані чеки;
- специфічно кросовані чеки.
Чек включає реквізити:
а) назву "розрахунковий чек";б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (далі-чекодавця) та номер його рахунку;в) назву банку-емітента і його номер МФО;г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;д) назву чекодержателя;е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;є) призначення платежу;ж) число, місяць та рік складання чека, місце складання чека;з) підписи чекодавця та відбиток печатки.
Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).
Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.