
- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації
- •5. Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.
- •7.Дати визначення поточної валютної операції
- •8.Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку
- •13.Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку
- •14.Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19.Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу
- •23. Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28.Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.
- •32.Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •34.Обґрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.
- •35.Обґрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.
- •36.Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.
- •37.Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50.Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •57. Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою «кінцевого або «відкритого» переліку цп.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів
- •65. Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг
- •66. Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.
- •69. Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в , їх функції та завдання Україні.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •88.Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89.Дати характеристику ф’ючерсу як інструменту хеджування валютного ризику
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93.Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94.Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95.Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •96.Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. (пиздец!!!)
- •97.Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98.Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99.Послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100.Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
46. Акцепт та платіж за векселем.
До настання стоку платежу вексель може бути пред`явлений векселетримачем для акцепту платнику за місцем його проживання. Акцепт засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред’явлений до платежу. З моменту акцепту трасат одержує назву акцептанта, і тільки від цього моменту акцептований ним вексель є для нього зобов’язанням, а він сам стає головною векселезобов’язаною особою, платником. Кожний індосант може обумовити, що вексель повинен бути пред`явлений до акцепту з призначенням строку або без його призначення, якщо тільки вексель не оголошений як такий, що не підлягає акцепту. Акцепт має бути безумовним. Вексель пред’являється акцептанту по його адресі векселетримачем або уповноваженою їм особою. Якщо за адресою, вказаною на векселі, трасата розшукати не вдалося, то вважається, що факт пред’явлення до акцепту здійснено, і було одержано відмову. Цей факт повинен бути своєчасно завірений у вигляді протесту. Ризики за акцептом по переказному векселю: 1) заборона векселедавцю предявлення веселю до акцепту.2) відмова векселедавця від відповідальності за акцептом. 3) недатований акцепт по векселю з оплатою в строк”стільки-то часу від дати предявлення”. 4) закреслений акцепт – незалежно від того здійснення акцепту свідомо чи це техн закреслення може розгляд як відмова в акцепті . Платіж за векселем – ризик –частковий платіж за веселем, векселеотримувач не може відмовитись від отримання частково платежу.
47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
Хеджування – перейняття рзику відбувається за рах надання послуг фін посередникам, які не є страховими компаніями. Основні ризики, які переймають подібні субєкти: 1)ризик неплатежу. Послуги є гарантійними-гарантійні листи, аваль, акцептне кредитування. Абстрактність вимоги, адже вексель не привязується.2) процентний ризик. Перший ризик, який виникає по процентам – це стандартний проц ризик, повязан з коливанням ринков проц ставок на вклади до запитання та по строках близьких до строку погашення векселя. Другий- специфічний, повязані з некоректною оцінкою доходності векселя та помилками при складанні векселя з процентами.Необхідно фіксувати процентну ставку. 3) валютний ризик – існують захисні валютні застереження, а також похідні строкові комбіновані та арбітражні угоди по валюті.Валютні та цінові оговорки. За допомогою векселя здійснюється хеджування транзакційного ризику, оскілки за цим ризиком чітко визнач валюта, строк існування ризику. Дублювання фін зобовязань шляхом їх забезпечення векселем із зазначенням в тексті векселя валютних застережень може розглядатись як замінник односторон хеджування ризику.
48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
Протест векселя – офіційно засвідчена вимога здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Векселетримач пред’являє нотаріусу (або судовому виконавцю) несплачений вексель, нотаріус вимагає від платника оплати, і в разі неодержання, видає векселетримачу акт про протест. Акт про протест зберігає по цьому векселю силу вексельного права: векселетримач має право вимагати оплати вексельної суми від усіх осіб, які поставили на векселі свої підписи і які відповідають у другу чергу в порядку регресу. Ризики: 1)прострочка оформлення протесту (2 дні з моменту платежу) Наслідок: втрата вимог до лінії регресу (індосантів).2) специфічний – несвоєчасність або відсутність повідомлення про здійснення протесту (протягом 4-х роб днів після здійснення протесту). Особа, яка отримала повідомлення про протест по векселю повинна повідомити про здійснення протесту наступного індосамента протягом 2 роб днів з дати отримання повідомлення. У випадку, коли повідомлення було здійсн несвоєчасно, або нездійснено взагалі, б.я. особа яка не отримала або несвоєчасно отримала повідомленняу випадку предявлення до неї позову за вексельним зобовязанням має право подати зустрічний позов проти особи винній у неподанні або несвоєчасному поданні повідомлення на покриття непередбачених збитків, які виникли внаслідок неповідомлення цієїх особи про протест по векселю, на суму яка не перевищує вексельного зобовязання. Факторами ризику є: національні особливості здійснення протесту та віддаленість місця платежу від фактичного місця векселетримача. Національні особливості можуть встановлювати механізм документообігу між трьома суб’єктами вексельного права: векселетримачем, нотаріусом та платником, які можуть привести до прострочки оформлення прострочки з вини векселетримача. Недоліком прострочки оформлення протесту є втрата векселетримача можливості звертати позовні вимоги на індосантів за лінією регресу.