Основні функції і повноваження Кабінету Міністрів України

Функції Кабінету Міністрів слід розрізняти за:

• Об'єктами або сферами;

• Способами діяльності;

• Засобами діяльності.

За сферами діяльності Кабінет Міністрів слід розрізняти такі функції Кабінету Міністрів:

1. Політична;

2. Економічна (господарська);

3. Соціальна

4. Культурна

5. Екологічна.

Зовнішні:

6. Зовнішньополітичні

7. Зовнішньоекономічні

8. Зовнішньо гуманітарні.

Політична функція полягає у здійснені внутрішньої політики чи управління політичною сферою.

Економічна функція полягає в управлінні в галузі економіки.

Соціальна функція державного управління в соціальній сфері.

Культурна - управління в галузі культури, науки, освіти тощо.

Екологічна - управління в галузі охорони довкілля.

Зовнішньополітична функція встановлює і підтримує зовнішньополітичні дипломатичні відносини.

Зовнішньоекономічні - здійснює зовнішньоекономічні відносини.

Зовнішньо гуманітарна функція - встановлює і здійснює управління в сфері освіти, інформації та інших духовний сферах.

За способами і засобами діяльності уряду функції розрізняються:

9. Виконавча

10. Бюджетно-фінансова

11. Державне програмування, прогнозування і планування

12. Організація

13. Матеріально технічна (управління державної власністю)

14. Контрольна

15. Охоронна

16. Координаційна

17. Нормотворча

18. Представницька.

Пріоритетною є виконавча, за чим Кабмін і має назву органу виконавчої влади. Виконавча функція - це діяльність уряду по забезпечені виконання Конституції України, законів та інших актів Верховної Ради, актів Президента України. Виконавча діяльність полягає у здійснені нормативно-правових заходів, організаційно-правових, інформаційних, тощо. Реалізація і прийняття закону вимагає від Кабінету Міністрів прийняття однієї або більше постанов. Прийняття закону передбачає фінансові витрати. Реалізація закону передбачає вжиття інформаційних засобів. Виконання закону - вжиття заходів комплексного характеру.

Бюджетна функція полягає у складані проекту бюджету та забезпечені його виконання та пошуку інших джерел фінансування .

Державне програмування і прогнозування за Конституцією України передбачає розробку таких видів державних програм:

19. Економічна

20. Науково-технічна

21. Соціальна

22. Культурна

23. Охорони довкілля.

Всі інші називаються цільовими.

Організаційна функція полягає у створені різних підпорядкованих державних структур, внесення пропозицій щодо діяльності управлінських структур, вирішенні кадрових питань стосовно державних службовців.

Матеріально-технічна функція - управління державною власністю, уряд є управляючим державним майном.

Міністерства та інші органи державної виконавчої влади

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади являють собою одноособові центральні органи спеціальної компетенції (середня ланка органів виконавчої влади).

Система центральних органів виконавчої влади розгалужена, вона складається з декількох видів і різновидів:

24. Міністерства

25. Державні комітети

26. Відомства або центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом:

    • комітети

    • управління

    • комісії

    • банки

    • агентства.

Основною ланкою центральних органів виконавчої влади є міністерства. В Україні існують такі міністерства:

• аграрної політики

• внутрішніх справ

• екології та природних ресурсів;

• економіки

• палива та енергетики

• закордонних справ

• культури і мистецтв

• з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС

• оборони

• освіти і науки

• охорони здоров'я

• праці та соціальної політики

• транспорту

• програмної політики

• фінансів

• юстиції.

Міністерства очолюють міністри, що здійснюють одноособове керівництво, державні секретарі - це фактичні заступники. Міністерства залишилися одноособовими органами. У складі міністерств утворюються управління або департаменти. Складовою частиною управлінь є відділи або сектори. У складі міністерств утворюють колегіальні органи - колегії, які мають дорадчий характер і приймають рішення з найважливіших питань колегії, які проводить у життя міністр. Міністри приймають накази і інструкції. Правовою основою діяльності міністрів є Конституція України і мають бути закони (зараз - положення про міністрів). Другу групу виконавчих органів виконавчої влади складають державні комітети. На відміну від міністрів, які управляють певною галуззю в цілому, державні комітети - органи міжгалузевого управління, що управляють комплексами або вузькими галузями.

В Україні Існують такі комітети:

• Архівів

• Будівництва

• Архітектурної та житлової політики

• Водного господарства

• Земельних ресурсів

• Зв'язку та інформатизації

• Енергозбереження

• У справах релігії

• Інформаційної політики

• Телебачення та радіомовлення

• Лісового господарства

• Молодіжної політики

• Спорту і туризму

• У справах ветеранів

• У справах охорони державного кордону

• Стандартизації, метрології та статистики

• Контрольно-ревізійна служба

• Державне казначейство

• Пенсійний фонд.

Державні комітети зі спеціальним статусом:

1. Антимонопольний комітет

2. Державна податкова адміністрація

3. Державна митна служба

4. Державний комітет з питань підприємництва

5. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

6. Фонд державного майна

7. Державний департамент з питань виконання покарань

8. СБУ;

9. Управління державною охоронною.

Ці органи мають структуру аналогічну міністерствам. Керівництво має одноособовий характер, але існують колегії.

В ході адміністративної реформи відбулася централізація управління. Нині управління здійснюють міністерства, всі інші структури здійснюють управління за погодженням з міністерствами. Всі сфери управління розділені між міністерствами. Було введено посади державних секретарів. Правової основи діяльності центральних органів виконавчої влади немає на сьогодні.

Система функцій з управління певними галузями:

10. З галузями управління (підгалузями)

11. За способами і засобами управління (технологічні);

Пріоритетними є галузеві функції, тобто управління підгалузями відповідної галузі (функції управління в галузі вищої/середньої освіти, науки та іншого). Другу групу функцій становлять: виконавча, бюджетно-фінансова, програмування і прогнозування, організаційна, контрольна, організаційна. Пріоритетною є виконавча функція. Бюджетно-фінансова функція полягає в участі міністерств у складані бюджету і виконанні бюджетів. Програмування - розробці та реалізації державних та власних програм. Вони називаються цільовими програмами. Організаційна функція міністерства - вирішувати кадрові питання та здійснювати управління, організацію та ліквідацію підпорядкованих об'єктів. Контрольна - здійснювати контроль. Інформаційна - отримувати та аналізувати інформацію. Кожне міністерство має право представляти галузь в межах країни і поза Ії межами. Матеріально-технічна - управління майном певної галузі. Діяльність міністерства полягає в управлінні галузями і комітетами.