Форми роботи Верховної Ради України.

Формами роботи Верховної Ради України є сесії і засідання. Сесії поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії проводяться признаючи з першого вівторка вересня і лютого (4 - 5) місяців. З 15 липня - літні канікули, з 1 січні - різдвяні -( два тижні).

Засідання Верховної Ради України поділяються на загальні (пленарні) і засідання комітетів і фракцій.

Пленарні засідання проводяться через тиждень (100 днів на рік).

Верховна Рада України працює з вівторка по п'ятницю. Пленарні засідання - ранкові починаються (з 10 до 14), вечірні (з 16 до 19).

Засідання органів Верховної Ради України проводяться відповідно до їх положень і Конституцією України не встановлюється. Порядок роботи Верховної Ради України регулюється Конституцією України і Регламентом.

Кожна функція Верховної Ради України здійснюється в певному порядку, що визначено парламентським процесом чи процедурою. Основним видом парламентського процесу є законодавчий (IV стадії): законодавча ініціатива народних депутатів, Президента України, Уряду, Національного банку України; обговорення законопроекту в читаннях; прийняття закону; закон підписує спікер і передає Президенту України, який має протягом 2 тижнів підписати або повернути Верховній Раді України на доопрацювання.

Законодавчий процес на інші парламентські процедури.

Установча процедура - сукупність процедур по формуванню різних органів державної влади або призначення осіб (за 10 днів до розгляду питання, Президент України вносить пропозицію до голів комітетів. Питання розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України.

На засіданні має бути Президент України, кандидат на посаду, Прем'єр-Міністр, документи про трудовий шлях кандидата. Після таємного голосування, через 10 днів виходить указ

Президента України про призначення кандидата на державну посаду.).

Акти Верховної Ради України: закони, постанови, декларації, заяви та інші акти.

Статус депутатів визначається Законом "Про статус депутатів". Народний депутат України має широкі повноваження, має й обмеження щодо своєї діяльності.

Обговорюється питання абсолютної недоторканості депутатів Верховної Ради України. В інших країнах депутати користуються лише імунітетом.

Конституційно-правовий статус Президента України Загальна характеристика інституту Президента. Становлення інституту Президента в Україні. Вибори Президента України. Функції і повноваження Президента України. Підстави дострокового припинення повноваження Президента України. * * *

Загальна характеристика інституту Президента

В системі органів державної влади є інститут глави держави. Президент - одноособовий виборчий, постійно діючий глава держави в країнах з республіканською формою правління, який обирається парламентом або народом на 4 - 7 років (в 150 країнах світу).

Виник інститут президента 200 років тому в США. В Європу він прийшов пізніше. Президент є одноособовим органом. Але в країнах соціалістичних існує колегіальний орган глави держави - президії замість або поряд з Президентом. Це одноособовий, виборний глава держави в країнах з республіканською формою правління.

Президент це особа, яка обирається, в парламентських , президентських і змішаних республіках народом шляхом прямих і непрямих виборів.

До кандидатури Президента існує ряд вимог:

• Вікова (не молодше 35 років або 30, не старше 65 років)

• Проживання 5 - 10 років на території країни

• Громадянство країни

• Знання і володіння державною мовою

• Погашення чи зняття судимості.

Додаткові вимоги:

• Партійність

• Релігійність (основна етнічна нація)

• Освіта

• Знання і орієнтація в фінансах

• Етнічні вимоги тощо.

Статус Президента в державах різний. Він не уособлює певний вид влади. статус Президента визначає тип держави, в залежності від повноважень - президентська чи парламентська держава.

Статус Президента є найвищим в країнах з президентською формою правління, де він є главою держави і главою виконавчої влади - очолює уряд, як вищий орган виконавчої влади і формує його.

Президент у президентських державах не може розпускати парламент (США, Латинська Америка). В Європі переважають парламентські або змішані форми держави. Парламентська форма характеризується тим, що Президент є лише главою держави і представляє її в міжнародних відносинах. В цих державах Президент обирається парламентом, він не формує уряд, це належить до функцій парламенту.

Змішані держави (напівпрезидентська, президентсько-парламентська, парламентсько- президентська) передбачають вищий статус Президента ніж в парламентських державах. Основними функціями і повноваженнями Президента є:

1. представницькі: представляє державу у відносинах з іншими країнами

2. Президент є гарантом суверенітету держави

3. законодавчі: має право скликати сесії парламенту, розпускати парламент, має право законодавчої ініціативи, право вето

4. можє звертатися до Конституційного суду України

5. державотворчі: Президенти формують ряд органів державної влади (уряди, судові органи)

6. Президенти виступають арбітрами між органами (гілками) влади, координаторами.

Президент вступає на посаду після інавгурації (церемонії вступу) і припиняє свої повноваження після закінчення терміну повноважень. В Північній Кореї Президент обирається на 1 строк, у Франції - на все життя,а здебільшого 2 рази за життя, що і є обмеженням узурпації влади.

Президент може достроково припинити повноваження:

7. за власним бажанням;

8. за станом здоров'я;

9. в порядку імпічменту;

10. в разі смерті.

Становлення інституту Президента в Україні

В Україні посада Президента є порівняно новою. Вперше загально-народно Президент був обраний 1 грудня 1991 році (Л. М. Кравчук).

Статус Президента України цих років був неоднаковим. Спочатку Президент вважався найвищою посадовою особою. Після укладання Конституційного Договору 1995 року, Президент став головою держави і головою виконавчої влади до прийняття Конституції України, згідно з якою Президент став лише главою держави.

Вибори Президента України

Президент обирається в Україні шляхом загальнонародних виборів терміном на 5 років. Вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня 5 року повноважень, відповідно до Конституції і закону "Про вибори Президента.

За 180 днів вибори оголошує ЦВК (чергові, позачергові, повторні).

Принципи виборів Президента збігаються з принципами виборів парламенту:

• загальність

• рівність

• прямий характер

• таємність.

Стадії виборів Президента збігаються із стадіями виборів парламенту, але:

1. призначаються лише позачергові, чергові - оголошуються, визначаються Конституцією України;

2. утворюються територіальні округа (225 територіальних округів) і відповідна кількість виборчих дільниць (330 тисяч);

3. утворення виборчих органів: ЦВК, яка є комісією по виборах Президента, парламенту та референдуму і є гарантом безпосереднього народовладдя; територіальні і дільнічі виборчі комісії;

4. складання списків виборців виконавчими органами місцевих рад і місцевих державних адміністрацій.

5. висування і реєстрація кандидатів у Президенти:

   1. висування претендентів на кандидатів у Президенти;

   2. збір підписів є реєстрація кандидатів.

Право висувати претендентів мають блоки, політичні партії, групу або збори виборців за місцем проживання, шляхом само висування. Щоб бути зареєстрованим, претендент має зібрати 1 млн. підписів виборців на свою підтримку, після чого подається програма і кандидат реєструється. Передвиборча агітація - боротьба за першість, де відбувається єднання політики і фінансів.

Голосування здійснюється з 7 ранку до 8 вечора, в установленому порядку.

Підведення підсумків і оголошення результатів - остання стадія. Присяга Президента приноситься протягом 1 місяця в парламенті.