Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конституционно право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
626.18 Кб
Скачать

Юридична відповідальність за порушення законодавства в сфері безпосереднього народовладдя

Існує конституційно-правова відповідальність в разі порушення закону про референдум , а також кримінальна, адміністративна, цивільно-правова і дисциплінарна. Пріоритетним видом є конституційно-правова відповідальність, яка наступає у вигляді визнання референдуму недійсним в цілому або в межах певної територіальної одиниці (а також комісії, ті, хто складає повторно списки і бюлетені). Тобто конституційно-правову відповідальність несуть органи державної влади і громадяни.

Кримінальну відповідальність несуть за перешкоджання права приймати участь в референдумі, порушення його принципів, за підлог документів про референдум.

Адміністративна відповідальність наступає за порушення порядку голосування, є найбільш діючим видом відповідальності. Цивільно-правова і дисциплінарна є також не менш діючою, ії несуть виборчі, організатори, що порушують громадський порядок.

Існуючі конституційні форми безпосереднього народовладдя можуть бути здійснені, якщо вони є легітимними і передбачені КУ.

Законодавча влада в Україні Загальна характеристика сучасного парламенту. Верховна Рада України. Склад і структура Верховної Ради України. Основні функції і повноваження Верховної Ради України. Форми роботи Верховної Ради України. Законодавчий процес на інші парламентські процедури. *** Загальна характеристика сучасного парламенту

Парламент - це загальнонаціональний виборчий, представницький, постійно діючий, одно або двопалатний орган законодавчої влади. За суттю парламенти - представницькі органи народу, що є загальнонаціональними.

За змістом парламенти - як правило, законодавчі органи.

За формою парламенти - збори нації, її представників, збори представників народу.

За статусом парламент поділяється на III види (IV - як в монархічних державах):

  1. Парламентських держав, що є найвищим органом державної влади, пріоритетнім, відповідальнім, тим що формує уряди в державі. Глави держав мають право розпускати парламент; парламент обирає, як правило, главу держави.

  2. Президентських держав, де статус парламенту дещо нижче. Він не формує уряд, не обирає главу держави. Голова держави не може розпустити парламент (але має право вето на закони). Більш чітко розмежовані повноваження між парламентом і президентом . Існує чітка система стримань і противаг.

  3. Змішаних республік, де парламент є пріоритетним органом.

Уряд формує Президент. Поєднанні риси президентських і парламентських республік - на користь президентських республік.

Верховна Рада України

Вперше парламент виникає у Великобританії більш ніж 700років тому.

За часом виникнення:

  1. середньовічні (що приймали бюджет, а не закони);

  2. часів нової історії ( в ході буржуазної революції 18 - 19 століття з прийняттям перших конституцій);

  3. часів II Світової Війни;

  4. новітні з початку 90-х рр. XX ст.

В США з'являються перші парламенти, для прийняття конституції і законів (парламент нового часу) згодом і в європейських країнах. В Росії Україна державності не мала, парламент був створений царем Олексієм Михайловичем. Але Петро I його ліквідував, створивши на західний лад палати (зокрема бояри і т.д.) Державна Дума була створена під тиском революційним сил на початку XX століття.

Після II Світової Війни, після розпаду колоніальної імперії (Африка, Азіатські держави). Виникає приблизно 50 нових держав і стає близько 150 парламентів.( за зразком метрополії)

Парламенти, що утворилися на території колишнього СРСР і країн Східної Європи (приблизно 20 парламентів) запозичують досвід у типових європейських державах.

Парламенти в більшості країн формуються шляхом виборів і називаються виборними представницькими органами. Це стосується однопалатних та нижніх палат двопалатних парламентів. Верхні палати формуються шляхом призначення главою держави. Парламентарії - сенатори - це представники верхньої палати, депутати - в однопалатному, і в нижніх палатах двопалатних парламентів. Право обирати мають особи які досягли 18 років. Право балотуватися мають особи - з 21 року,( іноді з 25 років). В нижню палату балотуються особи з 21-25 років, у верхню 30 років і більше.

Парламентарії обираються за трьома виборчими системами (мажоритарною, пропорційною і змішаною).