Вибори в Україні

Вибори - це форма безпосереднього волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або органів місцевого самоврядування шляхом таємного голосування. За своєю суттю вибори є безпосереднім волевиявленням народу, що передбачені Конституція України та законами. За змістом вибори є формуванням органів державної влади або місцевого самоврядування або заміщенням посад одноособових органів: установча функція державотворення, реалізації установчої функції.

За формою вибори є голосуванням (таємним, як правило) загального характеру.

Вибори поділяються на види: за часом , місцем проведення, суб'єктами, способами проведения, підрахунком голосів.

За часом проведення: чергові, позачергові, проміжні, вибори в зв'язку з утворенням нових територіальних одиниць.

Чергові вибори проводяться періодично, що визначається Конституцією України і законами. Парламентські вибори проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень ВРУ. Президентські вибори - в останню неділю жовтня останнього 5 року повноважень Президента за Конституцією України.

Позачергові - у зв'язку з достроковим припиненням повноважень органів державної влади або місцевого самоврядування, вони призначаються ВРУ чи Президентом (передбачено Конституцією України)

Повторні - за призначенням ЦВК в разі порушення законодавства в ході виборів.

Проміжні - в зв'язку з вибуттям депутата, в окрузі.

За місцем: загальні і місцеві вибори (локальні)

• Загально-національні - до парламенту, вибори депутатів.

• Місцеві - в межах адміністративно - територіальних одиниць чи округів.

За суб'єктами та об'єктами:

• вибори до ВРУ (народних депутатів),

• Президента,

• депутатів місцевих рад,

• сільських, селищних і міських голів,

• депутатів ВР АРК.

За способами проведення виборів : мажоритарні, пропорційні та змішані.

Мажоритарні вибори і мажоритарна виборча система відносної більшості - вид виборів, за якими обраним вважається кандидат, який набрав в ході виборів по одномандатному виборчому округу більше голосів щодо всіх інших незалежно від того яка кількість виборців взяла участь у голосування) та абсолютної більшості (більше голосів за інших при умові, що за нього віддали голоси визначеної законом кількості голосів виборців.)

Пропорційна виборча система (вперше запроваджена у 1889 р. в Бельгії, тепер 57 країн використовують цю систему: (ФРН, Іспанія, Італія, Португалія): депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраною кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.

За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють наступні види пропорційної системи:

1. з жорсткими списками;

2. з преференціями;

3. з напівжорсткими списками.

Виборчі округи створюються за способом, коли межі виборчих округів збігаються з межами адміністративно-територіальних одиниць чи коли територія держави складає єдиний виборчий округ.

Змішана виборча система: частина депутатів обираються за мажоритарною і частина за пропорційно. Виборчою системою (50 - 50 %; 70 - 30 %; 75 - 25). В Україні діє змішана виборча система (50 - 50 %). Вибори поділяються на дійсні і недійсні (відповідно і всупереч законодавству) в зв'язку з якими призначенні повторні вибори.

Комбіновані вибори - вибори, коли одночасно проводяться декілька видів виборів.

Вибори, визнанні законними і конституційними, є дійсними. Всі види виборів проводяться за певними принципами: принцип загального права, рівності, прямого характеру виборів і таємності голосування. Принцип загальності виборів - активне виборче право (право обирати) мають усі громадяни України, які досягли на день голосування 18 років, за винятком визнаних у судовому порядку недієздатними. Пасивне виборче право, мають особи, які відповідають вимогам, що передбаченні законами про окремі види виборів, зокрема народним депутатом не може бути обраний громадянин України, що має судимість, яка не знята і не погашена.

Принцип рівності виборів означає, що всі громадяни України під час виборів мають рівну кількість голосів, а кандидати мають рівні умови для балотування.

Принцип прямого характеру виборів передбачає, участь у виборах громадян і зокрема, голосування є безпосередньою, тобто нікому голосувати на іншого не дозволяється.

Принцип таємності - вплив на волевиявлення виборця під час голосування забороняється, голосування проводиться у кабінах або кімнатах для таємного голосування вхід до яких без дозволу виборця не допускається. Виборець має право запросити членів сім'ї, крім членів комісії, кандидатів та їх представників.

Передбаченні і процесуальні (інституційні) принципи: поєднання державного і недержавного фінансування виборів, гласності (крім стадії голосування), використання державних і недержавних засобів масової інформації.

Вибори являють собою певний процес, що складається з ряду стадій, основними серед яких є:

1. стадія оголошення або призначення виборів

2. утворення виборчих органів (виборчі комісії): центральних, окружних, дільничних

3. утворення виборчих територіальних одиниць (округів, дільниць)

4. складання списків виборців

5. висування і реєстрація кандидатів або претендентів

6. передвиборчя агітація

7. голосування; підведення підсумків виборів

8. офіційне оприлюднення результатів виборів та в разі необхідності повторне голосування або вибори.

Якщо дата виборів визначена Конституцією України і законами, вони оголошуються Центральним Виконавчим Комітетом, а не призначаються (президентом чи парламентом). Місцеві і позачергові, повторні вибори призначаються. Виборчі органи - ЦВК, окружні, дільничні і територіальні виборчі комісії. ЦВК утворюється з 15 осіб ВРУ. Інші - утворюються вищестоящими комісіями за пропозицією відповідних політичних партій або їх місцевих осередків (кількість: від 8 до 20, голова, заступник, секретар, і члени комісії). Комісії в Україні є громадськими органами. Територіальними одиницями є виборчі округи і виборчі дільниці (225 одномандатних округів і 3800 дільниць). Для проведення пропорційних виборів вся територія країни оголошується єдиним багатомандатним загальнодержавним виборчим округом.

Списки виборців складають органи місцевого самоврядування (а не державний реєстр виборців). Висування кандидатів безпосередньо здійснюється політичними партіями, виборчими блоками партій або шляхом само висування по одномандатних округах. За пропорційною системою висування кандидатів здійснюється шляхом подання списків кандидатів від політичних партій або блоків, які затвердженні з'їздами партій.

Висування кандидатів у народні депутати розпочинається за 80 днів і завершується за 1,5 місяця до виборів. Це здійснюється виборцями в особі політичних партій та виборчих блоків партій, а також шляхом само висування.

За пропорційною системою висування кандидатів здійснюється у вигляді списків кандидатів від відповідного блоку чи партії, затверджується на з'їзді і не може бути змінений.

По одномандатних округах кандидатів висувають партійні організації чи блоки, або відбувається само висування. Для реєстрації кандидатів подаються біографічні дані, програма, заява (що в разі обрання звільняються з місця попередньої роботи), застава в передбаченій кількості. При поданні всіх документів кандидат реєструється і отримує посвідчення. Але при неправдивості чи несвоєчасності надання даних кандидату може бути відмовлено у реєстрації:

• неточні данні у декларації (доходи, майно тощо);

• неточні біографічні дані (строк проживання на Україні 5 років);

• про місце роботи;

• про місце і рік народження.

Передвиборна агітація - одна з кульмінаційних стадій виборів.

Форми агітації:

1. передвиборчі інформаційні плакати, що виготовляються за державний кошт у встановленій законом кількості;

2. виступити по радіо протягом передбаченого законом часу;

3. виступити на телебаченні: дискусія, промова, "круглий стіл" тощо;

4. виступи в періодичних друкованих засобах масової інформації в обсязі, визначеної законом з метою інформування біографічних даних і програми кандидата;

5. зустрічі з виборцями тощо.

Послідовність виступів кандидатів визначається шляхом жеребкування. Кульмінаційною стадією виборів є голосування, що здійснюється по виборах народних депутатів з 8 годин вечора безпосередньо виборцями шляхом пред'явлення документів. Отримавши бюлетень, виборець ставить підпис як у талоні, так і в списку виборців і здійснює волевиявлення в кабіні таємного голосування.

Тисячі міжнародних спостерігачів є свідками виборів. Вони, а також спостерігачі від політичних партий, довірені особи кандидатів здійснюють контроль за ходом виборів.

Контроль за ходом голосування є необхідним (від партії спостерігачі, довірені особи, міжнародні спостерігачі тощо).

В 20 годин припиняється голосування.

У зв'язку із станом здоров'я особі може біти дозволено проголосувати вдома. Для цього треба написати заяву за 12 годин до початку виборів. У день виборів до хворої людини прийде комісія з 3 чоловік (завчасне голосування можливе лише під час місцевих виборів), за підкріплюваними талонами, а не за місцем проживання.

Підрахунок голосів, підведення підсумків виборів і встановлення результатів голосування є наступною стадією. Дільничні виборчі комісії здійснюють підрахунок голосів, складаючи протоколи про підрахунок голосів, що передбачає визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування, що лишаються невикористані, вручені, виявленні, недійсні, подані "за" і "проти". Окремо складається з багатомандатного і одномандатного виборчого округу. Протоколи складаються в трьох примірниках, один з яких має бути оприлюднений, підписані членами комісії. Протоколи про результати голосування передаються до окружних комісій які здійснюють підсумки голосування і визначають кандидатів, обраних по одномандатних округах. Протоколи окружних комісій про підсумки йдуть до Центральної виконавчої комісії, яка встановлює результати голосування, про що складає протокол. Результати голосування, що встановила центральна виконавча комісія, мають бути оприлюднені протягом встановленого законом часу. Оприлюднення здійснюється в газетах "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" (через 15 днів), після чого центральна виборча комісія видає тимчасові посвідчення. Після реєстрації депутатів, вони приносять присягу, після цього отримують постійне посвідчення депутата.

Якщо кандидати набрали відповідну кількість голосів - то вибори вважаються такими що відбулися; вибори вважаються такими що не відбулися, - якщо вибули всі кандидати; вибори є недійсними - якщо порушено законодавство, і призначено повторні вибори.

Кожен вид виборів має свої особливості:

• сільських, селищних голів (одноособові);

• депутатів до органів місцевого самоврядування (колегіальні).

В разі порушення законодавства передбачається конституційно-правова, кримінальна, адміністративна та інша відповідальність:

1. за перешкоджання шляхом насильства вільному волевиявленню

2. використання свого посадового становища

3. невчасне складання списків

4. якщо особа перешкоджає вести передвиборчу агітацію

5. втручання в роботу виборчої комісії

6. порушує таємницю голосування

7. допускає підробку виборчих документів

8. внесення неправдивих даних до документів.

Відповідальність можуть нести посадові особи, кандидати, довірені особи, представники політичних партій, міжнародні спостерігачі, члени виборчої комісії тощо (за конституційно - правової - у вигляді визнання виборів недійсними).

Вибори здійснюються державою за участю політичних партії. Держава утворює виборчі органи і фінансує вибори, які здійснюються за рахунок державного бюджету, кошти перераховуються на рахунок Центральної Виконавчої комісії. Державні витрати на вибори складають лише частину витрат. Поряд з державним виборчим фондом утворюються індивідуальні фонди та фонди політичних партій (недержавні кошти). Витрати мають здійснюватися офіційно і бути оприлюднені, відкриті (хто в якому обсязі). Кандидат не зобов'язаний створювати індивідуальний фонд. Рахунки, як правило відкриваються в банках за місцем балотування. Інформаційне забезпечення виборців здійснюється державою шляхом надання можливості виступати в засобах масової інформації. Недержавні засоби масової інформації повинні офіційно публікувати розцінки, умови виступів.

Виборчий процес вимагає наявність таких документів:

1. виборчі бюлетені;

2. протоколи виборців;

3. виборчі програми кандидатів;

4. інформаційні плакати, які подаються при реєстрації кандидата.

Розходження в цих документах зумовлює їх недійсність чи потребує судового розгляду. Гарантії виборів і виборчого процесу :

1. національні гарантії

2. міжнародні гарантії

3. організаційні

4. нормативні гарантії.

Національні гарантії: виборчі комісії, органи державної влади і місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації (по місцевим виборам) виборці (окремо чи за місцем проживання чи роботи).

Організаційні гарантії: засоби масової інформації.

Міжнародні гарантії: міжнародні спостерігачі, спостерігачі від окремих держав, міжнародних організації та органів, що склали документи про підсумки своїх спостережень.

Нормативні гарантії: Конституція України, чинне законодавство, акти Центральної Виборчої Комісії (повідомлення ЦВК про результати виборів).