3.2 Реалізація програми оптимізації соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської школи

Формувальний експеримент був проведений нами в експериментальному закладі – Колонтаївській ЗОШ I-III ступенів (ЕЗ). Експериментальна робота проводилася за розробленою нами програмою оптимізації соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської школи (Додаток 4).

Метою соціально-педагогічної діяльності було створення сприятливих умов для організації повноцінної соціально-педагогічної діяльності в навчальному закладі. Оптимізація соціально-педагогічної діяльності здійснювалася за напрямами: організаційно-методична робота, соціально-педагогічне дослідження, психодіагностика, консультативна, профілактична, корекційна та розвивальна робота, а також робота методичних об’єднань соціальних педагогів та практичних психологів району.

У ході реалізації програми оптимізації соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської школи було запропоновано проведення ряду заходів, що визначені в плані роботи соціального педагога, спрямованих на організацію взаємодії соціального педагога з учнями різної вікової категорії, педагогічними працівниками, батьками та представниками місцевих органів влади.

У процесі соціально-педагогічної діяльності в школі був реалізований комплекс заходів на формування в учнів загальнолюдських цінностей та рис загальнолюдської моралі. Значна увага приділялася активним формам роботи (диспути, вікторини, конкурси, дискусії та ін.). Наведемо невеликий перелік проведених заходів: виховні години («Моральні переконання та вчинки в житті нашого колективу», «Люди сильні один одним»), бесіди («Як подолати в собі недоліки?», «Утверджуй у собі людину»), диспут («У чому смисл життя і щастя людини»).

У 6 кл. було проведено виховну годину «Люди сильні один одним» у формі бесіди з елементами дискусії. Заняття складалося з п’яти ситуацій. В першій ситуації учні прослухали казку про премудрого Піскаря та дійшли висновку, що самотнє життя – це не життя, а безглузде існування; у своєму житті необхідно спілкуватися, взаємодіяти та допомагати один одному. У ході другої ситуації учні висловлювали свої погляди щодо поняття «дружба», зазначаючи, що вона характеризується довірою, взаємодопомогою, вірністю, любов’ю та взаємопідтримкою. Третя ситуація дала змогу учням визначити основні причини труднощів, які виникають між кращими друзями. Найчастішими причинами виявилося: «сказали щось, не подумавши», «одна подруга конфліктує з моєю іншою подругою», «перенесення гніву через проблеми з іншими людьми на друга», «друг не дотримав обіцяного слова». Під час прослуховування в четвертій ситуації розповіді «Вечірка» більшість учнів обрали перший варіант вирішення ситуації, тобто «ви все ж таки вирішили провести вечірку, але за умови, що прийде тільки п’ять чоловік і пити або курити в квартирі не будуть», при цьому розвиток подій у більшості випадків міг призвести до пошкодження майна в будинку, а отже незадоволеності батьків, однак друзі залишилися б повністю задоволені. Лише двоє учениць зазначили, що відмовилися б від вечірки і можливо б втратили інтерес друзів до них на певний час, але довіра батьків би залишилася. Після розгляду ситуації був підведений підсумок про те, що необхідно відповідати довірі батьків та правильно обирати друзів, адже справжній друг не підведе та не змусить робити вибір між ним і ще будь-ким. У п’ятій ситуації учні пройшли два тести «Чи гарний ви друг», «Чи легко ви знаходите друзів» та виявили, що у більшості є друзі, на яких можна покластися, у той же час як і самі не підводять їх, але інколи виникають непорозуміння. При цьому в двох учнів виникають труднощі у товаришуванні, що пов’язано недовірою щодо справжності дружби. Наприкінці учні ознайомилися з порадами «Як знайти друзів» та дійшли висновку, що у будь-якій ситуації відповідальність за вчинки лежать на них самих, тому необхідно думати над тим, як зробити правильний вибір в житті.

До Міжнародного дня інвалідів у 2-4 класах були проведені виховні години на тему «Милосердне ставлення». Метою даного заходу було формування у дітей поняття «добро», навчання творити добро, виховання милосердя та доброго ставлення до оточуючого світу та до людей з особливими потребами. У ході проведеної бесіди учні висловили своє розуміння поняття «милосердя», більшість з них приводили приклади милосердних вчинків зі свого життя: надання однокласнику у користування різноманітних предметів (ручку, книжку, кольорові олівці та ін.), допомога батькам по господарству, догляд за домашніми тваринами та ін. Після прослуховування оповідання про ученицю учні визначили особливості фізичного розвитку даної учні та причини, що призвели до даного стану, а саме: вроджені особливості будови тіла. Діти ознайомилися з новим для них поняттям «діти з особливими потребами». Більшість учнів зазначили, що необхідно жаліти таких дітей, допомагати їм та не насміхатися над ними. Учням дуже сподобався прослуханий вірш «Татова порада», вони зазначили, що батько навчив сина не хвалитися. При цьому учні 4 кл. зазначили, що таку пораду їм давали і їхні батьки, але дотриматися цього правила не завжди вдається. У грі «Підкажи словечко» діти продовжували речення: мама буде щасливою, коли... (найчастіші відповіді - коли я обійму її, намалюю їй малюнок, допоможу їй); тато буде радий, коли... (найчастіші відповіді – коли я допоможу йому, коли на роботі у нього буде все гаразд), батьки мене хвалитимуть, коли... (найчастіше відповіді – я себе добре поводжу, коли я виконав домашнє завдання, коли я допоміг по господарству). Наприкінці заняття діти поділилися своїм розумінням поняття «співчуття» та привели приклади, як вони співчували людям (найчастіше однокласникам, друзям та братам і сестрам). Діти намалювали малюнки на тему: «Ми рівні», з зображенням рівності всіх дітей планети. З даних малюнків була зроблена виставка у школі.

У ході проведених заходів з учнями соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу сприяв формуванню в учнів загальнолюдських цінностей та рис загальнолюдської моралі, сприяв формуванню моральної культури дітей та батьків, розвитку комунікативних умінь, доброти та взаєморозуміння в родинах учнів.

В ході методичних об’єднань соціальний педагог мав можливість підвищити свої професійні здібності, обмінятися досвідом із представниками соціально-психологічної служби. Наприклад, у ході проведеного круглого столу з питання адаптації дошкільників до умов школи було визначено такі заходи, які полегшують період адаптації до умов дошкільного закладу: 1) заходи з підготовки дітей до вступу в дитячий заклад; 2) організація роботи із новоприбулими дітьми в період їхнього звикання до нових мікросоціальних умов.

Стосовно заходів по підготовці дітей до вступу в ДНЗ проводиться такий обсяг роботи:

1. Загальні батьківські збори на які запрошуються батьки діти яких збираються відвідувати дитячий садок. Висвітлюються питання: «Як підготувати дитину до ДНЗ»,

2. Друкуються буклети «В дитсадок із задоволенням», «Як допомогти дитині адаптуватися до ДНЗ»

3. Готується матеріал в куточки психолога: «Умови забезпечення успішної адаптації», «Малюк іде в дитячий садок», «Чи готовий ваш малюк до вступу в ДНЗ», «Дозвольте дитині насолоджуватися дитинством»

Таким чином, впроваджена в практику розроблена нами програма оптимізації соціально-педагогічної діяльності сприяла створенню сприятливих соціальних, навчально-виховних умов для розвитку та соціалізації учнів в загальноосвітньому навчально-виховному закладі.