1. Предмет і завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності».

1.1 Безпека життєдіяльності: предмет, мета, задачі

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це наука про комфортну й безпечну взаємодію людини із середовищем існування. БЖД вивчає проблемибезпеки перебування людини в навколишнім середовищі під час трудової й іншої його діяльності. БЖД – наука соціально-технічна, основна сфера її діяльності – безпека взаємодії людини й техніки (як одного з елементів середовища існування). Крім того, всі науки підрозділяються на фундаментальні й прикладні. Фундаментальні займаються пізнанням нового, а прикладні – створенням нового. Тому БЖД – наука прикладна. Вона займається створенням алгоритмів взаємодії людини з об'єктами техніки, у тім числі поведінки людини в умовах надзвичайної ситуації.

Як дисципліна, БЖД вивчає небезпеки, закономірності їхнього прояву, методи попередження й захист від них.

Мета БЖД – забезпечення комфортних умов життєдіяльності людини на всіх стадіях її життєвого циклу й нормативно припустимих рівнів впливу негативних факторів на людину й природне середовище.

Предмет вивчення БЖД – комплекс явищ і процесів, які існують у системі "людина – середовище існування".

Метод БЖД – системний аналіз, тому що й людина, і середовище існування є складними багатоелементними, багатофункціональними системами.

Місце БЖД у системі інших наук – БЖД базується на досягненнях таких наук і дисциплін, як інженерна психологія, охорона праці, економіка, екологія, ергономіка, цивільна оборона й т.д. (рис. 1.1). Крім того, різні науки використовують прийоми, методи й досягнення науки БЖД у сферахсвоєї діяльності (рис. 1.2).

Задачі науки БЖД:

– розробка методів прогнозування, виявлення й ідентифікації нега-

тивних факторів;

– вивчення впливу цих факторів на людину й навколишнє середо-

вище;

– розробка методів і способів захисту населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру й під час війни.

Найважливіше місце в курсі БЖД належить охороні праці, що представляє собою систему різних методів і засобів (законодавчих, організаційних, технічних, гігієнічних, лікувально-профілактичних), дія яких забезпечує безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини на виробництві.

2.

3. Небезпечні і шкідливі фактори та їх вплив на людину

Всі фактори класифіковані по ряду ознак, основним з яких є характер взаємодії з людиною.

За цією ознакою фактори поділяються на три групи: активні, активно-пасивні, пасивні.

До активної групи належать фактори, які можуть вплинути на людину за допомогою ув'язнених у них енергетичних ресурсів.

По виду енергії фактори цієї групи поділяються на наступні підгрупи: механічні, термічні, електричні, електромагнітні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

До пасивно-активної групи належать фактори, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є людина і елементи природного та виробничого середовища. Наприклад, гострі (колючі та ріжучі) нерухомі предмети і елементи; незначний коефіцієнт тертя між дотичними поверхнями, нерівності поверхні, по якій переміщується людина і машини в процесі діяльності, ухили і підйоми.

До пасивних факторів відносяться фактори, які проявляються опосередковано в часі. Ці чинники виникають за такими ознаками:

небезпечним властивостям, пов'язаних з корозією металів;

утворенням накипу на поверхнях;

недостатньою міцністю і стійкістю конструкцій;

високих навантажень на механізми і машини і т.п.

Формою прояву цих факторів є руйнування, загоряння, вибухи та інші види аварій і катастроф.

Слід розглянути чинники, вплив яких характеризуються наступними ознаками:

Можливим характером дії на організм людини.

• Структурою або будовою.

• Наслідками.

• Збитками.

За можливого характером дії на людину розрізняють безпосередні й опосередковані фактори.

Чинники, що роблять безпосередній вплив на організм людини, характеризуються дією самої величини параметрів.

Наприклад, шум по впливу характеризується рівнем інтенсивності, рівнем гучності, середньою геометричною частотою.

Вібрація – амплітудою, рівнем коливальної швидкості, частотним діапазоном.

Світловий клімат – освітленістю, силою світла, яскравістю і кольором фону, контрастністю між об'єктом розрізнення і фоном.

Дія непрямих факторів, як правило, носить прихований характер і їх прояв можливо раптово, як за часом, так і за спрямованістю, і за інтенсивністю впливу.

За структурою або будовою розрізняють прості і похідні чинники.

Прості чинники – це фактори спрямованої дії різних потенційних небезпек. Так, до них можна віднести електричний струм, високу забрудненість повітря, гідросфери та ін.

Похідні – чинники, що породжуються взаємодією простих факторів. Наприклад, вибухи, пожежі.

За наслідками розрізняють фактори, що викликають стомлення людини і його захворювання, а також травматизм, аварії, пожежі, катастрофи та НС.

До стомлення, як правило, призводять нервово-психічні, психосоматичні та фізичні перевантаження організму, порушення ритму життєдіяльності, невідповідні умови праці та ін.

Захворювання розглядаються як загальні та професійні. Захворювання можуть бути: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими, з летальним (смертельним) результатом. За збитком розрізняють фактори, що приносять соціальний, економічний, екологічний та навіть політичний збитки.

Соціальний збиток виявляється в результаті погіршення здоров'я людини, зниження тривалості його життя і трудового довголіття, перешкоди гармонійному розвитку особистості та ін.

Отже, основним завданням БЖД є забезпечення умов, спрямованих на збереження здоров'я та життя працюючих, як трудового ресурсу країни.

Здоров'я кожної людини, в тому числі і нації в цілому, залежить від цілої сукупності чинників, які умовно можна об'єднати в такі групи:

генетичні особливості (спадковість);

екологічна обстановка;

фактори трудового процесу;

фактори виробничого середовища;

умови праці;

соціальне середовище;

спосіб життя.

У розглянутій ланцюга сукупних факторів, що впливають на здоров'я людини, і створюють небезпеку, остання може призвести до зміни не тільки генетичних особливостей самої особистості і (або) її потомства, а й способу життя в результаті придбаних залежностей (наркоманія, алкоголізм).

Економічний збиток виражається зниженням продуктивності праці, невиходу на роботу, оплатою лікарняних листів, недовипуском продукції і зниженням її якості і т.д.

Екологічний збиток – це збиток, нанесений навколишньому середовищі аваріями, катастрофами, НС, браконьєрством будь-якого виду.

Політичний збиток виражається у вигляді втрати престижу

Знання факторів і впливає початку на об'єкт дає можливість формувати різні заходи, спрямовані на забезпечення виробничої безпеки, а також розробляти засоби і системи безпеки.