2.3.Інфраструктурні туристські ресурси

Одеська область сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, розвинута мережа водних залізничних та автомобільних магістралей, наявність об'єктів санаторно-курортного, оздоровчого та туристично-рекреаційного призначення з відповідною інфраструктурою дають змогу щорічно задовольняти туристичні, рекреаційні та оздоровчі потреби біля 1,0 млн. українських та іноземних споживачів.

Понад 150 км. морських пляжів, еталонні грязі та ропа Куяльницького, Тілігульського та Шаболатського лиманів, 842 об'єкти туристично-рекреаційного та санаторно-курортного призначення (у тому числі: 80 готелів, що пропонують 3,8 тис. номерів загальною одноразовою місткістю 7,5 тис. чоловік.; 46 санаторно-курортних закладів; 386 туристичних баз та баз відпочинку, які мають змогу одночасно прийняти та надати відповідні послуги понад 106,6 тис. осіб, 4 вокзали міжнародного сполучення, які щорічно обслуговують понад 7,5 млн. пасажирів тощо. Серез 80 готельних установ Одеської області в самій Одесі зосереджено 40 готелів, серед яких 3 —п'ятизіркових ("Аркадія Плаза", Отрада", "Палас Дель Мар") і 15 — чотирьохзіркових ("Континенталь", "Лондонська", "Моцарт", "Чорне море", "Аркадія Плаза", "Одеса, "Лондон", "Немо" та ін.) [11].Організацією прийому вітчизняних та іноземних туристів, відправленням туристів за кордон займаються 150 туристичних підприємств. [14].

Стримуючим фактором більш інтенсивного розвитку туризму в регіоні залишається сезонність роботи переважної кількості об‘єктів туристично-оздоровчого призначення, активна фаза якого продовжується протягом 80 днів (червень-серпень). Впродовж року в області функціонують тільки 59 об‘єктів (7% від наявних) - 54 готелі та 5 санаторіїв, середньорічна завантаженість яких не перевищує 27% [1, с. 23].

Морський та річковий транспорт області організаційно представляють Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», судноплавні компанії «Укрферрi» і «Укртанкер», вісім морських торговельних портів, найбільшими з яких є Одеський, Iллічівський та порт Южний.

Залізничний транспортний комплекс включає Одеське державне підприємство з перевезення вантажів та пасажирів Одеської залізниці та Одеське підприємство промислового залізничного транспорту. Загальна довжина залізничної мережі області складає 1074,5 км. На балансі Одеської залізниці знаходяться 86 залізничних станцій, найбільші серед яких: Одеса, Ізмаїл, Арциз, Роздільна, Слобідка.

Авіаційний комплекс Одеської області представлений трьома базовими авіакомпаніями: державною авіакомпанією «Одеські авіалінії» та приватними компаніями «Таврія», «Південні авіалінії», аеропортами «Міжнародний аеропорт «Одеса», «Ізмаїл», «Лиманське».

Одеська область має розгалужену мережу автомобільних доріг, що зв’язують обласний центр (м. Одеса) з районними центрами, рядом населених пунктів області та іншими регіонами України. Загальна довжина автомобільних доріг становить 8,2 тис. км. Одещину перетинає також 7 автомагістралей.

В області діє 731 автобусний маршрут, в тому числі: 203 – міських, 245 – приміських, 282 – міжміських та міжнародних [26] автомагістралей України – Київ – Умань – Одеса.

Таким чином, туристська галузь тісно пов'язана з інфраструктурними ресурсами. Всі складові інфраструктури взаємодіютьі всебічно сприяють подальшому розвитку туризму в Україні.

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ

3.1. Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області/регіону

Туризм здатний підняти економіку окремих регіонів і країн в цілому на досить високий міжнародний рівень. Підвищення конкурентоспроможності туристичних послуг Одеської області можливе за умови ефективного вирішення таких проблем:

• неефективне та нераціональне використання туристичних ресурсів;

• відсутність розвиненої інфраструктури;

• низька якість обслуговування, невідповідність комфортності міжнародним стандартам [14];

• недостатній рівень розвитку об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам;

• відсутність висококваліфікованої системи дій з проведення туристичного продукту України на світовий ринок;

• низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі;

• знищення архітектурної та культурної спадщини, занепад і не відновлення;

• висока частка не працюючих закладів [15];

• неефективне використання природно-ресурсного потенціалу;

• деградація приморських рекреаційних зон, насамперед пляжів [12];

• незадовільне екологічне становище водних ресурсів, зокрема озера Сасик (у зв'язку з будівництвом дамби), Придунайських озер, малих річок [23];

• деградують цінні в лікувальному відношенні лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський;

• перенавантаженння екосистеми регіону, в тому числі через промислові токсичні відходи

• не вирішено питання санітарного очищення курортних зон;

• погіршення санітарноепідеміологічної ситуації в прибережній смузі Чорного моря та якості рекреаційних властивостей пляжної зони (не дотримання 100-метрової водоохоронної зони) [12].

Таким чином, висвітлення проблем розвитку туристичної галузі в Одеській області дає можливість знайти найбільш ефективні та раціональні їх вирішення. Пропозиції розвитку туристично-рекреаційної галузі області дають можливість розкрити весь спектр туристичного потенціалу Одещини, необхідною умовою є координація дій, таким чином, аби реалізувати пропозиції якомога швидше.