151. Фотографія робочого дня.

Фотографія робочого дня — це засіб вивчення шляхом спостереження і виміру всіх без винятку затрат часу протягом повного робочого дня або деякої його частини.

Головне завдання фотографії робочого дня - виявлення втрат робочого часу протягом зміни, визначенні причин, що викликають ці втрати, і розробленні необх організаційно-технічних заходів для їх усунення.

На підставі матеріалів фотографії робочого дня проектується раціон. орг. обслуговув роб місць, нормується підготовчо-заключний час, час перерв на відпочинок і особисті потреби робітника, визначаються склад бригади і поділ роботи всередині бригади.

Проводиться в цілях виявлення резервів підвищення продуктивності праці.

За допом Ф. р. д. вирішуються такі завдання:

1) визначення фактичного балансу використання робочого часу, фактичного вироблення продукції і темпів її випуску впродовж зміни;

2) виявлення втрат робочого часу, аналіз причин, що їх викликали;

3) здобуття даних для розрахунку нормативів підготовчо-заверш часу, часу обслуговув роб місця і часу перерв на відпочинок.

4) дозволяє виявити застарілі і помилкові норми, провести аналіз використання робочого часу передовими робітниками;

5) визначити раціональний склад бригади і форми розподілу праці при бригадному методі організації праці; отримати дані про годинне вироблення продукції протягом зміни.

Залежно від об’єкта спостереження розрізняють такі фотографії:

А) фотографія використання часу працівників (індивідуальна, групова, самофотографія);

Б) фотографія часу роботи устаткування;

В) фотографія виробничого процесу.

За індивід фотографією спостерігач визначає використання часу одним працівником протягом роб зміни або іншого періоду.

Групове фотографування робиться тоді, коли робота виконується кількома робітниками, зокрема, за бригадної організації праці.

Масова фотографія використовується з метою вивчення затрат робочого часу великої кількості робітників.

Маршрутне фотографування проводиться, коли за характером роботивиконавець перебуває в русі.

Самофотографування здійснює сам працівник, фіксуючи величину втрат робочого часу, а також причини їх виникнення. Це сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу.

Фотографія часу використання устаткування — це спостереження за його роботою і перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування.

Фотографія виробничого процесу — це одночасне вивчення затрат роб часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи.

На заключному етапі проводиться опрацюв даних фотографій робочого дня (а їх має бути проведено не менше трьох), їх аналіз, розробляються організаційно-технічні заходи щодо усунення затрат роб часу і проектується раціон (нормативний) баланс роб часу за зміну.

152. Об’єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.

Оцінка персоналу—це необхідний засіб пізнання якісного стану трудового потенціалу підпр-ва, його сильних та слабких сторін. Оцінка якостей прац-ка—це регулярна характ-ка керівником своїх підлеглих з погляду як досягнутих ними рез-тів, так і того, завдяки чому вони досягнуті і як можуть бути поліпшені.

Основні цілі оцінки персоналу:

— оцінка потенційних здібностей і можливостей прац-ків;

— оцінка потреб у підвищенні кваліфікації та подальшому вдосконаленні прац-ків;

— оцінка результатів трудової дія-ті;

• поліпшення управління дія-тю підпр-ва.

Оцінка персоналу виконує такі основні функції:

— адміністративну, яка полягає в прийнятті кадрових рішень на об'єктивній і регулярній основі (розстановка, просування, оплата праці),

— інформаційну — забезпечення керівників необхідними даними про роботу їхніх підлеглих, а також працівників підприємства щодо їхніх позитивних якостей та недоліків;

— мотиваційну, яка дає змогу орієнтувати працівників на поліпшення трудової дія-ті в необхідному для керівництва підпр-ва напрямку.

Оцінка працівника у найповнішому її вигляді охоплює дві сфери його дія-ті — поточну та перспективну. Під час аналізу поточної дія-ті акцент робиться на тому, як працівник справляється з своєю роботою. Перспективна дія-ть, що регламентується рішеннями про розстановку, просування і підготовку прац-ків з метою формування їхнього трудового потенціалу, вимагає оцінки здібностей, мотивацій та особистих якостей, що дозволяє прогнозувати потенційні можливості.