- •2. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
- •3. Менеджмент персоналу як об'єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності.
- •4. Цілі та функції мп.
- •6. Принципи та засоби мп.
- •7. Зв'язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •8. Продукт (результат) менеджменту персоналу
- •9. Мета, завдання, предмет, об”єкт навчальної дисципліни мп.
- •10. Взаємозв”язки дисципліни мп з іншими навчальними дисциплінами.
- •11. Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •12. Ключові поняття мп : менеджменнт, персонал, організація.
- •13.Організація як соціальний інститут і об'єкт менеджменту.
- •14. Спільна праця в організації її переваги та недоліки у порівнянні з індивідуальною працею
- •15. Об”єктивна необхідність управління спільною працею.
- •16. Персонал організації та його структура.
- •17. Основні якісні характеристики персоналу.
- •18.Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації.
- •19. Характеристика пасивної політики мп.
- •20. Характеристика реактивної політики мп.
- •21. Характеристика превентивної політики мп.
- •22. Характеристика активної політики мп.
- •23. Відкрита та закрита політика мп.
- •24.Зовнішні та внутрішні чинники стратегії та політики мп.
- •25. Механізм реалізації стратегії та політики мп.
- •26.Принципи стратегії та політики мп.
- •27.Залежність стратегії та політики мп від генеральної стратегії розвитку ор-ії.
- •28. Характеристика та відмінності політики мп в умовах бюрократичної та патерналістської моделей ринку праці.
- •29.Нормативно-правова база мп.
- •30.Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •31.Закон України „Про оплату праці” та його значення в менеджменті персоналу.
- •32.Структура і призначення Класифікатора професій дк 003-2005.
- •33.Документи, які належать до нормативно-правової бази мп і розробляються керівництвом ор-ії для внутрішнього використання.
- •34.Науково-методичне забезпечення мп.
- •35.Структура і призначення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
- •36.Призначення міжгалузевих норм та нормативів.
- •37.Конвенції та рекомендації Міжнародної ор-ії праці.
- •38.Документи, які належать до науково-методичного забезпечення мп і розробляються керівництвом ор-ії для внутрішнього використання.
- •39.Сутність понять „інформаційне забезпечення” та „інформаційна система мп”.
- •40.Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу у вирішенні завдань мп.
- •41.Матеріально-технічне забезпечення мп.
- •42.Фінансове забезпечення мп. Джерела коштів на оплату праці та інші форми матеріального заохочення найманих працівників.
- •43.Специфіка діяльності служби персоналу у ринкових умовах.
- •44.Роль служби персоналу у формуванні конкурентоспроможного персоналу.
- •45.Структура служби персоналу.
- •46. Функції та завдання служби персоналу.
- •50. Номенклатура справ з кадрового діловодства.
- •47. Співробітництво служби персоналу з іншими структурними ланками організації.
- •48. Права, обов’язки й відповідальність керівника служби персоналу.
- •49. Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.
- •51. Склад кадрової документації та її призначення.
- •52. Документаційне забезпечення руху кадрів.
- •53. Основні вимоги до складу та ведення особових справ працівників підприємства.
- •54. Правила заповнення, ведення та зберігання трудових книжок працівників в організації.
- •55. Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •56. Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •57. Принципи вибору програмного забезпечення для вирішення різних завдань управління персоналом.
- •58. Об’єктивні й суб’єктивні чинники зміни потреб організації у персоналі.
- •59. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу.
- •60. Методи визначення потреб організації у персоналі.
- •61.Сутність, призначення та етапи аналізу робіт.
- •62.Методи збору інформації для аналізу робіт.
- •63.Розроблення критеріїв підбору претендентів на вакантні посади.
- •64.Технології пошуку та залучення кандидатів на вакантні посади.
- •65.Зовнішній та внутрішній ринки праці як джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •66.Переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.
- •67.Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг.
- •68.Використання послуг служб зайнятості, приватних агентств, навчальних закладів у підборі персоналу.
- •69.Рекрутмент як особливий вид послуг у підборі персоналу.
- •70.Стандартний та прямий пошук персоналу.
- •71.Технології роботи рекрутінгових агентств у підборі персоналу.
- •72.Рекламні оголошення у засобах масової інформації як метод залучення претендентів.
- •73.Використання Інтернет-технологій для підбору персоналу.
- •74.Технології збору та аналізу інформації про претендентів на вакантні посади.
- •75.Вивчення документів та інших письмових джерел.
- •76.Інтерв’ю як метод оцінювання претендентів.
- •77.Види та процедура проведення інтерв’ю.
- •1)Інтерв'ю по компетенціях
- •2) Case-інтерв'ю
- •3)Стрес-інтерв'ю
- •4) Структуроване інтерв'ю
- •79.Технології використання проективних методик під час проведення інтерв’ю.
- •80.Ситуаційне інтерв’ю.
- •81.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
- •82.Графологічна експертиза як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
- •83.Практика використання нетрадиційних методів оцінювання претендентів на вакантні посади.
- •84.Передумови використання організаціями аутсорсингових послуг в управлінні персоналом.
- •85.Форми, види та переваги аутсорсингу.
- •86.Основні етапи розроблення та реалізації аутсорсинг-проекту.
- •87.Загальні положення та типовий зміст контракту з аутсорсингу.
- •88.Передумови використання підприємствами лізингових послуг у практиці управління персоналом.
- •89.Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.
- •90.Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.
- •91.Обґрунтування економічної доцільності залучення персоналу з допомогою лізингових відносин.
- •93.Відмінності між технологіями аутсорсингу, лізингу та аутстафінгу.
- •94. Переваги використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату.
- •95.Переваги зайнятості на умовах аутстафінгу для різних категорій персоналу.
- •97.Технологія виведення персоналу із штату організації.
- •98.Обґрунтування економічної доцільності виведення персоналу із штату організації.
- •99.Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності.
- •100.Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •101.Основні положення концепції людського капіталу.
- •102.Сутність та ступені професійно-технічної освіти.
- •103.Первинна професійна підготовка робітників на виробництві.
- •104.Первинна професійна підготовка персоналу у вищих навчальних закладах.
- •105.Форми підвищення кваліфікації та перепідготовки робітників.
- •106.Післядипломна освіта керівників, професіоналів і фахівців.
- •108.Система неперервного навчання персоналу.
- •109.Технології визначення потреби у навчанні.
- •110.Сутність, значення та організація планування трудової кар'єри.
- •111. Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •112.Поняття, види та фактори руху персоналу.
- •113.Позитивні та негативні наслідки плинності персоналу.
- •114.Показники обороту, плинності та стабільності персоналу.
- •115. Охарактеризувати процеси руху персоналу в організації.
- •116.Сутність процесу уведення в посаду.
- •119.Абсентеїзм, його причини, наслідки та методи регулювання.
- •117.Сутність, види та етапи адаптації.
- •118.Типи переміщень працівників.
- •120.Підстави для припинення трудової угоди.
- •121.Наслідки та практичні дії роботодавців за умов скорочення працівників.
- •122.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін.
- •123.Практика пристосування персоналу до економічних змін у зарубіжних фірмах та компаніях.
- •124.Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу та звільнення працівників.
- •125.Значення та завдання регулювання трудової діяльності персоналу організації.
- •126.Чинники ефективності діяльності організації.
- •127.Сутність та значення планування діяльності трудового колективу.
- •128.Кадрове та нормативно-правове забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •129.Організаційно-економічне та інженерно-технічне забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •130.Значення ресурсного забезпечення трудової діяльності персоналу для підтримання встановленого ритму виробництва.
- •131.Сутність поточного обслуговування та оперативного регулювання виробничих і трудових процесів.
- •132. Облік, контроль та оцінювання результатів діяльності.
- •134.Сутність і значення регламентування посадових обов’язків.
- •135.Засоби регламентування діяльності першого керівника організації та його заступників.
- •136.Засоби регламентування діяльності структурних підрозділів.
- •137.Засоби регламентування діяльності посадових осіб.
- •139. Сутність і значення робочого часу як універсальної міри кількості праці.
- •140. Законодавство України про регулювання робочого часу і відпусток.
- •141. Регулювання робочого часу протягом тижня.
- •142. Законодавче обмеження робочого часу для окремих категорій персоналу.
- •143. Обмеження роботи в нічний час, у вихідні та святкові дні.
- •144. Робота в надурочний час
- •145. Ненормований робочий час.
- •146. Законодавче регулювання тривалості відпусток.
- •147. Правила внутрішнього трудового розпорядку як засіб регулювання робочого часу в конкретній організації.
- •148. Регулювання режимів праці й відпочинку протягом зміни, доби, тижня та року.
- •149. Гнучкі режими праці.
- •150. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.
- •151. Фотографія робочого дня.
- •152. Об’єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.
- •153. Сутність, цілі та завдання оцінювання персоналу.
- •154. Показники та критерії оцінювання персоналу.
- •155. Оцінювання персоналу за ключовими компетенціями.
- •156. Етапи процесу оцінювання персоналу.
- •157.Періодичність та місце проведення оцінювання персоналу.
- •158. Суб’єкти оцінювання персоналу.
- •159. Самооцінка, її переваги та недоліки.
- •160. Зарубіжний досвід використання атестації „3600”.
- •161. Методичні аспекти розроблення оцінювальних форм.
- •162. Методи збору інформації про працівника.
- •163. Методи оброблення інформації (виміру показників).
- •164. Методи порівняння: ранжирування, парне порівняння, порівняння з еталоном.
- •165. Метод розподілу працівників усередині групи в межах заданих інтервалів.
- •166. Методи шкалування. Методичні аспекти розробки шкали оцінювання.
- •167. Технологія оцінювання персоналу за досягненням поставлених цілей.
- •168. Центри оцінки персоналу, їх переваги у порівнянні з іншими методами оцінювання персоналу.
- •169. Модель комплексної оцінки персоналу.
- •170. Атестація керівників, професіоналів і фахівців.
- •171. Сертифікація персоналу.
- •172. Місце мотивації персоналу в системі ринкових відносин.
- •173. Потреби людини як провідна ланка мотивації персоналу, їх класифікація.
- •174. Сутність, значення і взаємозв’язок категорій „мотив”, „інтерес”, „стимул” і „стимулювання”.
- •175. Сучасні трактування сутності мотивації персоналу.
- •176. Матеріальна мотивація трудової діяльності: сутність, основні положення і значення.
- •177. Чинники, які впливають на рівень матеріальної мотивації.
- •178. Структура компенсаційного пакету.
- •179. Чинники диференціації посадових окладів та тарифних ставок.
- •180. Преміальне положення: структура, вимоги до побудови.
- •181. Доплати та надбавки до заробітної плати.
- •182. Системи участі персоналу у прибутках компанії.
- •183. Використання комісійних систем оплати праці.
- •184. Системи участі в акціях.
- •185. Програми соціального страхування.
- •186. Зміни у структурі мотивів як об’єктивна закономірність.
- •187. Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності.
- •188. Економічні й соціальні аспекти та напрями розвитку виробничої демократії.
- •189. Види, типи та основні причини конфліктів в організації.
- •190. Функції, учасники та наслідки конфліктів в організації.
- •191. Передумови виникнення конфлікту
- •192. Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію.
- •193. Статична модель конфлікту
- •194. Взаємозв'язок між спірною ситуацією, конфліктною ситуацією, інцидентом і конфліктом.
- •195. Інструменти, процедури та методи управління конфліктами.
- •196. Модель організаційного механізму управління конфліктами.
- •197. Профілактика та запобігання виникненню конфліктів.
- •198. Технології вирішення конфлікту
- •200. Безконфліктна взаємодія сторін у дискусіях і спорах.
- •201. Безконфліктна взаємодія в процесі нововведень.
- •202. Формування позитивного соціально-психологічного клімату.
- •203. Соціально-психологічні резерви колективу та методи їх використання для підвищення ефективності діяльності організації.
- •204. Фактори, які впливають на поведінку людини.
- •205. Фактори, які впливають на ефективність групи.
- •206. Управління персоналом при розробці та реалізації проектів.
- •207. Формування проектних груп.
- •208. Технологія вибору стратегії змін.
- •209. Розроблення плану запровадження організаційних змін.
- •210. Причини опору персоналу організаційним змінам.
- •211. Методи подолання опору персоналу організаційним змінам.
- •212. Типи корпоративної культури та їхня характеристика.
- •1) За Камероном та Куінном:
- •2) За р. Рюттингером:
- •3) За класифікацією Джеффрі Зоненфельда:
- •213. Технологія формування корпоративної культури.
- •214. Розроблення корпоративних стандартів та правил поведінки.
- •215. Технологія урахування корпоративної культури під час підбору персоналу.
- •216. Загальні засади ефективності в економіці та управлінні.
- •217. Сутність понять „ефект”, „ефективність” та „ефективність менеджменту персоналу”.
- •218. Групи витрат роботодавців на персонал.
- •219. Аудит як інструмент дослідження ефективності управління персоналом.
- •220. Сутність та показники організаційної, економічної та соціальної ефективності менеджменту персоналу.
- •221. Сутність методу порівняння в аналізі економічної ефективності менеджменту персоналу.
- •Метод, методологія, методика.
- •Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
81.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
Попередньо встановлена потреба в кадрах розглядається як визначальний етап на шляху її повноцінного забезпечення. За ним іде процес відбирання, оскільки кадри, які потрібні орг., мають досить конкретні характеристики.
Існують такі методи професійного підбору кадрів, як опитування, співбесіди, тестування тощо.
Популярним методом, на основі якого проходить відбирання кадрів на вакантні посади, є тестування.
Використання тестів з типовими прикладами виробничих ситуацій, що пропонуються для вирішування претендентам, також займають належне місце серед методів відбирання кадрів.
Як правило, тести пропонуються претендентам на виконання рутинних робіт (канцелярські, друкарські, рахівничі та ін.).
Науково обґрунтовані тести можуть визначити різноманітні хар-тики людини - від темпераменту до проф важливих рис персоналу. Тестування може дати інформацію про сьогоднішній стан кандидата, його відповідність майбутній посаді. Однак, щоб результати тестів були достовірними, тести, які використовуються як методи відбору, мають бути науковими, а не популярними.
Перевірку організаторського та проф. рівнів претендентів доцільно проводити в умовах спеціалізованих центрів, тому що для цього потрібні добре обізнані спеціалісти, які володіють засобами, що забезпечують комплексне вирішення завдання відбирання претендентів.
На відміну від співбесіди, тестування значною мірою позбавлено залежності від упередженого ставлення до кандидатів на вакансію з боку інтерв’юєрів.
Існує багато видів тестів, спрямованих на визначення як інтелектуального рівня, так і різноманітних характеристик працівника. Однак проводити ґрунтовне тестування прац мають тільки спеціалісти, які працюють у спеціалізованих службах, зайнятих підбиранням кадрів.
Перевагами тестування є його економічність + те, що більшість тестів дає змогу виявити не лише певні якості й здібності працівника, але й визначити їх кількісно.
Тести використовуються для визначення ділових, професійних і психологічних якостей працівників. Такий метод перевірки широко застосовується при доборі управлінських кадрів, насамперед керівників. Як правило, це набір ситуацій, з яких претендент має обрати одне із запропонованих рішень або тверджень, з якими він погоджується чи ні.
Залежно від характеру відповідей визначаються професійні й психологічні якості кандидата. Тести дають змогу визначити стиль управління претендента, його критичне ставлення до себе, здатність до ініціативи, пошуку нових шляхів тощо.
+ Широкого поширення набули й суто психологічні тести, за допомогою яких можна визначити, наприклад, темперамент працівника, його світогляд.
Але тестування має суттєві недоліки - не всі тести мають достатню прогностичну цінність. Навіть найкращі тести дають вірні результати не більше як у 60-70% випадків. + працівники часто підготовлені до тестування, тобто знають, як інтерпретуватимуться певні відповіді й не завжди відповідають відверто. Тому тестування слід вважати не універс і єдиним засобом, а доповненням до інших методів збирання інформації та оцінки якостей кандидатів.
Останніми часом досить часто використовуються психологічні проективні тести, які не містять запитань або ситуацій. Кандидатові на посаду пропонують зробити малюнок, скласти сюжет, розповідь на задану тему. На підставі виконаного завдання роблять висновок про характерні риси особистості кандидата. При цьому він не знає про принципи інтерпретації результатів і виконує завдання відповідно до своїх здібностей, розкриваючи при цьому якості особи. Певним недоліком проективних тестів є те, що інтерпретувати їх може лише психолог.
Тестування є ефективним засобом одерж інформації при доборі кадрів і широко застосовується в практиці роботи заруб підприємств, де тестування здійснюється у соц установах - центрах оцінки. Основою перевірки проф навичок у центрах оцінки є особливі тестові випробування, які відрізняються від звич тестів максим наближенням до реальних виробн ситуацій, у яких кандидат має прийняти рішення як керівник, призначений на відпов посаду. Це можуть бути такі ситуації, як розбирання ділових паперів, інтерв'ювання або, навпаки, групові дискусії, співбесіди тощо.