2) Case-інтерв'ю

Серія стандартних питань-завдань, на які кожен претендент дає свою відповідь. Фактично – це опис деякої гіпотетичної ситуації з подальшим питанням, адресованим претенденту.

Давши відповідь, кандидат може продемонструвати свою професійну придатність, уміння аналізувати, розставляти правильні акценти, взаємодіяти з колегами і підлеглими, знаходити вихід з проблемних ситуацій. Залежно від специфіки відкритої вакансії можуть бути задані «кейси» на наявність креативності, здатності мислити нестандартно.

3)Стрес-інтерв'ю

На практиці використ досить рідко, в крайньому випадку, фахівці з кадрів дозволяють собі декілька питань «провокаційного» характеру. Стрес-інтерв'ю практикують в тих випадках, коли робота передбачається нестандартна, пов'язана з підвищеними емоційними, фізичними або інтелектуальними навантаженнями.

4) Структуроване інтерв'ю

Для цього типу інтерв'ю HR-менеджер заздалегідь розробляє спеціальні питання, щоб отримати інформацію про компетенцію співробітника, його відповідність вимогам посади з урахуванням специфіки і стратегії підприємства.

В ході такого інтерв'ю перевіряється стійкість до стресу претендента, наявність у нього лідерських якостей. Крім того, інтерв'юєр по ходу спілкування робить для себе висновки про особові особливості людини, звертає увагу на його позу, рухи, жестикуляцію, міміку.

Важливо все: як кандидат будує свою розповідь, наскільки добре володіє мовою, чи уміє швидко перемикати свою увагу. Інтерв'юєр ставить питання, які допомагають йому визначити інтереси і мотивацію претендента, його потенціал як працівника в конкретних умовах.

Процедура: інфо щодо:

-автобіографічні дані

-загальноосвітній рівень

-практичний досвід

-ха-ка останнього місця роботи

-одержувана винагорода

-індивідуальні ха-ки

78.Типи питань, які використовуються під час інтерв’ю.

Способи і методи добору й оцінки претендентів на вакантні посади поділяють на особисті й технічні.

А) До особистих відносяться:

- аналіз і оцінювання документів;

- тестування;

- інтерв'ю-співбесіда.

Б) Технічні способи оцінювання персоналу:

- робочий експеримент (оцінні центри);

- графологічний висновок.

У групі особистих способів оцінювання персоналу найскладніше проводити інтерв'ю. Інтерв'ю - не ідеальний метод особистісного оцінювання претендента, тому воно доповнюється іншими методами.

Основна його мета - виявити, чи зацікавлений кандидат на вакантну посаду в даній роботі і чи здатний він її якісно виконувати.

В ознайомлювальній бесіді (інтервю) комбінують різну техніку питань (вільні, структуровані або стандартизовані). Бесіда може проводитися з двома та більше особами.

ТИПИ питань:

1) Перший блок питань направлений на складання загальної думки про кандидата, його професійні і особові якості.

2) Другий блок питань умовно називається стресовим - такі питання можуть задаватися в ході співбесіди для перевірки поведінки за ситуації, коли на особу виявляється тиск. Ці питання вимагають більшої психологічної напруги, уміння тримати удар.

+ Питання, які використовують під час інтерв'ю, можуть бути:

1) прямими (вимагають простої відповіді),

2) опосередкованими (передбачають згоду опитуваного на формулювання певного питання),

3) відкритими (не обмежують способу відповіді на нього,

4) закритими (обмежують респондента заздалегідь сформульованими варіантами відповідей, один із яких він повинен обрати). Закриті:

А) Дихотомні (так-ні, згоден-не згоден)

Б) Multiple-choice (повинні бути взаємно виключні)

В) Рейтингові (дуже згоден-згоден-нейтрал-не згоден-дуже не згоден)

Г) Семантично диференційні

Д) Рангові (поставте 1 – найпрестижніший, 2 – менш і т.д.)

Е) Checklist ("Позначте всі ..., які відповідають...")

Є) Forced-choice (Визначте одну з двох зарактеристик)

Ж) Заповнення.

За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване (стандартизоване) і напівстандартизоване інтерв'ю.

1) Вільне Інтерв'ю — тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації питань. Такі інтерв'ю доречні на стадії розвідки, уточнення проблеми дослідження.

2) Найпоширенішим є формалізоване, або стандартизоване, інтерв'ю, коли спілкування інтерв'юера і респондента регламентоване детально розробленим питальником й інструкцією інтерв'юера. Інтерв'юер зобов'язаний точно дотримуватись сформульованих запитань і їх послідовності. У стандартизованому інтерв'ю, як правило, переважають закриті запитання.

3) Напівстандартизоване інтерв'ю поєднує в собі особливості двох попередніх.