2.3. Господарське використання парнокопитних
Сучасна фауна в останньому сторіччі зазнала значних втрат внаслідок зміни умов існування тварин, яке спричинило, насамперед, вирубування й випалювання лісів, розорювання лук, та їх заміна на агросистеми. Негативний вплив полювання на фауністичний склад був не дуже помітним. На території господарства зустрічаються угруповання лося, козулі, кабана, оленя.
На сьогоднішній день найбільш важливе господарське значення мають лось, олень європейський, козуля, дика свиня.
Добування мисливських тварин у всіх можливих випадках повинно мати селекційний характер, основними його рисами якого є:
недопущення відстрілу маточного поголів'я (свиноматок, які зазвичай ідуть попереду стада, дорослих самок з малятами, перспективних биків-рогачів, тощо);
добування молодих тварин - однорічок, а також ялових самок;
обмеження полювань у репродуктивний період (на токах, а також під час гону).
При умові регулювання чисельності копитних шляхом селекційного вилучення можна мати постійне поголів'я з оптимальною продуктивністю при одночасному отриманні максимальної та стабільної здобичі. В першу чергу вилучаються вибіраковані тварини, які не мають цінності для відтворення популяції, а саме: хворі, кволі, поранені, старі з явними ознаками деградації, або з нехарактерним для виду забарвленням, а при відстрілі самців оленів та козуль - особин з недорозвинутими рогами.
Найкращі результати дає селекційний відстріл, який проводиться в три етапи:
відбір неповноцінних особин, приймаючих участь в розмноженні за 1 місяць до початку гону;
добір підранків протягом 1 місяця після закінчення сезону полювання;
відстріл фізіологічно неповноцінних тварин протягом всього року. Активний вплив на статевий та віковий склад популяції тварин здійснюється шляхом заохочення добування молодих тварин - цього річок та ялових самок.
Селекційний відстріл дозволяється проводити при будь-якій щільності мисливських тварин, навіть нижче мінімальної. Доручати селекційний відстріл потрібно досвідченим єгерям чи мисливцям, які володіють спеціальними знаннями та навичками, можуть швидко і правильно візуально визначати, до якої вікової групи відноситься та чи інша тварина згідно її загальних біологічних ознак і прийняти рішення щодо доцільності відстрілу цієї тварини.
Останнім часом все більшого поширення у світі набуває мисливський туризм, особливо міжнародний. Особливістю такого полювання є трофей. Трофеєм при добуванні оленя являються роги самців. Відстріл таких тварин іноземними мисливцями дозволяє господарству додатково отримувати кошти для розвитку своєї діяльності. Про те останній не має великого поширення в спецлісгоспі. Перш за все це пов’язано з тим, що не проводяться весняні обліки з метою визначення трофейних особин. Іншою причиною є відсутність розвиненої туристичної інфраструктури. Специфіка мисливського туризму полягає в тому, що для мисливця мають бути створені певні умови відпочинку та проживання, забезпечення транспортом та місцевими фахівцями. На даний час, через відсутність достатнього фінансування господарства, що займаються мисливством не в змозі на належному рівні обслуговувати іноземних мисливців.