
- •1. Місце і роль кредитних операцій у банківській діяльності.
- •3. Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •4. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •6. Зміст договору про заставу.
- •7. Заставне право банку і спосіб його реалізації.
- •8. Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •9. Бізнес — план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •10. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкту, що кредитується.
- •11. Оцінка можливості повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •12. Зміст кредитного договору.
- •15. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •18. Система рейтингу банків camels.
- •20. Способи захисту від кредитного ризику.
- •22. Страхування ризику непогашення позички.
- •23. Оцінка кредитоспроможності позичальника.
- •24. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •25. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •26. Показник, що характеризує достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •27. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •28. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •29. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •30. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінка і прогнозування.
- •31. Зміст і аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- •32. Класифікація активів позичальника за ступенем ліквідності.
- •33. Класифікація пасивів позичальника за ступенем терміновості їх виконання.
- •34. Оцінка ліквідності балансу позичальника.
- •35. Оцінювання ризику кредитної угоди.
- •36. Оцінювання вартості кредитної послуги.
- •37. Класифікація кредитів комерційних банків.
- •38. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •39. Форми позичкових рахунків і режим їх дії.
- •41. Диференціація позичкового відсотку.
- •42. Етапи процесу банківського кредитування.
- •43. Структурування позички
- •44. Зміст висновку на кредит.
- •45. Порядок документального оформлення кредиту в комерційному банку.
- •46. Кредитний портфель комерційного банку, його структура і аналіз.
- •47. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •48. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •49. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •50. Класифікація кредитного портфеля кб за ступенем ризику.
- •51.Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •52. Класифікація кредитних операцій за факторингом, авалем, гарантіями та поруками.
- •53. Причини виникнення проблемних позичок.
- •54. Робота банку, що пов’язана з погашенням проблемних позичок
- •55. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •56. Аналіз складу кредитного портфеля банку і оцінка його якості.
- •57. Чистий кредитний ризик.
- •58. Врахування забезпечення за визначення чистого кредитного ризику.
- •59. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •60. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •61. Особливості кругообігу оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств.
- •64. Кредити, що надаються в готівковій формі сільгосппід-приємствам.
- •65. Особливості кредитування торгівельних підприємств та організацій.
- •66. Консорціумі та паралельні кредити.
- •67. Кредити під цінні папери
- •68. Контокорентний кредит
- •69. Лізинговий кредит
- •70. Факторинг
- •71. Іпотечний кредит
- •73 Врахування та перерахування векселів.
- •75. Авалювання та акцептування векселів банками.
- •76. Споживчий кредит.
- •77. Кредитна картка як одна із форм споживчого кредиту.
- •78.Чековий кредит на споживчі цілі.
- •79. Особливості надання та погашення споживчих кредитів на поточні потреби.
- •80. Особливості надання та погашення споживчих кредитів на витрати капітального характеру
61. Особливості кругообігу оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств.
Особливістю кругообігу оборотного капіталу в аграрних підприємствах є те, що він авансується на тривалий час, нерідко на рік і більше. Це, насамперед, зумовлено технологією виробництва сільськогосподарської продукції, специфіка якої і визначає найбільше закріплення оборотних засобів на стадії виробництва. Але оскільки нова вартість створюється саме на цій стадії, то такий порядок є необхідним для забезпечення ефективної роботи аграрних підприємств у цілому. Через сезонність виробництва в аграрних підприємствах має місце нерівномірність вкладень оборотних засобів у виробничий процес, поступове, згідно з вимогами технологій, зростання цих вкладень аж до стадії реалізації продукції включно. Наприклад, на виробництві цукрових буряків витрати становлять 18,5 %, на підготовку ґрунту і посівів — 10,6, на догляд за посівами — 14,9 і на збирання — 56 %. Зрозуміло, що та частина засобів, яка вкладається на початку виробничого процесу (у наведеному прикладі це — витрати минулого року), перебуватиме в кругообігу найбільше часу, а та, що вкладена в кінці, — найменше. Дана обставина дає змогу зробити висновок: чим більше оборотних засобів вкладається у виробництво на початку виробничого процесу, тим більше підприємство повинно їх авансувати для забезпечення нормального кругообігу, і навпаки. Оскільки через технологічні особливості і сезонність існує часовий розрив у вкладеннях коштів, то тривалість (період) виробництва продукції не збігається з часом перебування авансованих елементів оборотного капіталу на цій стадії. Такий час є меншим за тривалість процесу виробництва, а тому виникає необхідність у визначенні середньозваженої закріплюваності коштів на цій стадії (Сз) за формулою:
де
—
виділений у технологічному процесі і-й
виробничий цикл (витрати минулого року,
підготовка ґрунту і посів тощо);
—
час закріплюваності оборотних засобів,
які виробничо спожиті в і-му виробничому
циклі, міс. Наприклад, на виробництві
озимої пшениці витрати минулого року
становлять 33,2 %, а тривалість їх
закріплюваності дорівнює тривалості
періоду виробництва — 11 міс., витрати
на догляд за посівами складають 16,8 % з
тривалістю закріплення 4,5 міс., витрати
на збирання і доробку продукції — 50 % з
часом їх закріплюваності — 0,9 міс.
Підставивши ці дані в наведену формулу,
матимемо, що середньозважена закріплюваність
оборотних засобів на виробничій стадії
кругообігу дорівнює 4,86 міс. За інших
однакових умов підприємству вигідніше
розвивати ту галузь, яка має меншу
середньозважену закріплюваність
елементів оборотного капіталу, оскільки
тоді вимагається менше авансованих
вкладень для забезпечення безупинності
виробництва й одержання заданих кінцевих
результатів. Зрозуміло також, що одержаний
показник значною мірою залежить від
тривалості технологічного циклу
(періоду) виробництва. Наприклад, за
середнього рівня господарювання період
вирощування і відгодівлі молодняка
великої рогатої худоби становить майже
1,5 року (18 міс.). Якщо через певні
несприятливі обставини середньодобові
прирости живої маси будуть низькі, то
період виробництва стане значно
тривалішим, наближаючись до двох і
більше років. У результаті значно
зростатиме середньозважена закріплюваність
оборотних засобів, істотно знижуватиметься
ефективність виробництва.