59. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.

Формування резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій є одним із засобів підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність форму­вання якого обумовлена кредитними ризиками.

Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських ра­хунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іно­земній валюті.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки здійс­нюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від:

- фінансового стану позичальника;

- стану обслуговування позичальником кредитної заборго­ваності;

- рівня забезпечення кредитної операції.

За результатами класифікації кредитного портфеля визначає­ться категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».

Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за креди­тними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення. Банки створюють та формують резерви на повний розмір чис­того кредитного ризику за основним боргом, також резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад 30 днів. Крім того, банки створюють резерви за коштами, що містяться на коррахунках, які відкриті в інших банках, а також депозитами до запитання в інших.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стан­дартну та нестандартну заборгованість і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість та упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію.

При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазнача­лося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредит­ний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме: Стандартна – 2%, під контролем – 5%, субстандартна - 20%, сумнівна – 50%, безнадійна – 100%. Резерв під кредитні ризики розраховується та формується го­ловним банком та його філіями.

60. Джерела формування резерву під кредитні ризики.

Формування резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій є одним із засобів підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність форму­вання якого обумовлена кредитними ризиками.

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується го­ловним банком та його філіями.

Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток минулих років, відрахування до цього резерву прова­дяться щоквартально.

За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого віднося­ться до витрат комерційного банку.

Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподат­ковується, а решта підлягає оподаткуванню. Отже, величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредит­ного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порі­вняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення яко­сті кредитного портфеля або в разі повернення попередньо спи­саного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана ком­пенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну забор­гованість за рахунок загального і спеціального резервів спису­ють за рішенням правління комерційного банку та згідно з чин­ним законодавством.