Література

1, 5 (Розд. 1), 7, 13 (розд. 8, п. 1), 23, 25, 41 (розд. 1), 42 (розд. 1). Словник ключових понять

Інституціонально-правові структури — сукупність міжнародних і національних норм, правил, звичаїв, угод і структур, що регламентують і забезпечують здійснення співробітництва.

Інструменти та методи управління — сукупність конкретних за­ходів і способів впливу на певні процеси (наприклад, використання ва­лютних курсів, субсидій, митних тарифів тощо).

Координація економічних дій — процес погодження певних пара­метрів національних економічних політик з метою регулюючого впливу на світогосподарські, регіональні чи функціональні зв'язки.

Координація економічних дій багатостороння — погодження різ­них аспектів міжнародної економічної діяльності щонайменше трьома суб'єктами з різних країн.

Координація економічних дій двостороння (білатеральна) — по­годження національних економічних політик шляхом угод і домовлено­стей між двома суб'єктами МЕВ, які досягаються безпосередніми пере­говорами між партнерами.

Координація економічних дій дискретна (або співробітництво ти­пу ad hoc) — узгодження економічних дій шляхом вжиття так званих

Лат.: — спеціальний, влаштований для цієї мети, іапплм уьіанивлснил уже закишн, правил, нирм, звичаїв та практики,: організаційних структур.

Механізм регулювання міжнародних економічних відносин — сукупність принципів, організаційно-правових структур, інструментів і; методів, що регламентують І забезпечують реалізацію міжнародного співробітництва.

Міжнародна комісія (комітет) — міжнародний інститут, що ство­рюється, як правило, на основі міжнародної угоди, має постійний харак­тер діяльності і певні механізми для її забезпечення.

Міжнародна конференція — тимчасовий міжнародний Інститут з власними правилами процедури і тимчасовими організаційними струк­турами, діяльність якого не регулюється міжнародно-правовими нор­мами через відсутність міжнародної правосуб'єктності.

Міжнародна організація — стабільний інститут багатосторонніх між­народних відносин, який створюється різнонаціональними сторонами (дер­жавами чи іншими суб'єктами МЕВ) і має погоджені учасниками цілі, ком­петенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні політико-орга-нізаційні норми (статут, процедуру, членство, порядок прийняття рішень).

Міжнародна організація відкрита — міжнародна організація, чле­ном якої може стати будь-яка держава на свій розсуд.

Міжнародна організація глобальна — організація, членами якої є представники всіх (чи майже всіх) країн світу або регіонів.

Міжнародна організація закрита — міжнародна організація, яка може приймати нового члена лише за згодою першопочаткових заснов­ників та при дотриманні ним деяких інших умов.

Міжнародна організація міждержавна — об'єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені в систему постійно діючих органів, мають визначену і погоджену мету, міжнародну право-суб'єктність і засновані згідно з нормами міжнародного права.

Міждержавна організація наднаціональна — утворення федера­тивного типу, за якого держави, що входять до його складу, мають як власні конституції, законодавчі, виконавчі та судові органи, так і над­державні органи управління, до ведення яких передаються певні питан­ня і тим самим обмежуються функції держав у цих сферах.

Міжнародна організація недержавна (неурядова) — організацій­но оформлена за спільними або близькими соціальними, політичними, економічними, ідейними, професійними та іншими інтересами об'єд­нання приватних осіб та/або національних організацій з різних країн, створене не на основі міжурядової угоди.

Міжнародна організація постійно діюча — організація, в установ­чих документах якої не визначено термін існування і функціонування організації.

ний напрям діяльності (політику, науку, куль-іуру, рсли чи

Міжнародна організація субрегіональна — організація, утворена з представників невеликої кількості одного або суміжних географічних регіонів.

Міжнародна організація тимчасова — організація, в установчих документах якої зазначений термін існування (функціонування) органі­зації.

Міжнародна організація універсальна — організація, яка охоплює широке коло відносин між членами (економічних, політичних, культур­них тощо); багатоцільова установа.

Принципи управління — фундаментальні правила, що характери­зують певну «ідеологію» підходу до міжнародних відносин в економіч­ній сфері.