IV. Контроль та оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань студентів денної і вечірньої форм навчання

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

а) активність роботи над вивченням програмного матеріалу на семінарських заняттях протягом семестру;

б) виконання модульних завдань.

Оцінюється максимально у 10 балів із 40 за умови (шкала оці­нювання становить 0, 5 та 10):

• отримання позитивних оцінок «задовільно» та «добре» або однієї «відмінно» — 5 балів;

» отримання не менше двох оцінок «добре» та/або «відмінно» — 10 балів.

Виконання модульного завдання № 1 оцінюється максимально у 10 балів (оцінювання здійснюється за шкалою 0, 5 та 10).

Виконання модульного завдання № 2 у вигляді контрольної роботи, яка складається з 20 тестових завдань, оцінюється мак­симально у 20 балів із 40 (шкала оцінювання становить 0, 5, 10 та 20): 20 балів студент отримує в разі правильних відповідей біль­ше, ніж на 17 тестів (85 % тестів); 10 балів — у разі правильних відповідей на 12—16 тестів (65 % тестів); 5 балів — у разі прави­льних відповідей на 10—11 тестів (50—60 % тестів); 0 балів у разі правильних відповідей менше, ніж на 10 тестів.

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання

Поточний контроль знань здійснюється шляхом виконання студентами контрольної роботи (модульних завдань у вигляді тестів) в аудиторії в період екзаменаційної сесії напередодні іс­питу. Контрольна робота складається із 40 тестових завдань, що охоплюють усі теми дисципліни. Робота оцінюється максимально у 40 балів (шкала оцінювання становить 0, 20, 30 та 40): 40 балів студент отримує в разі правильних відповідей на 34—40 тестів (85 % правильних відповідей); ЗО балів — у разі правильних від­повідей на 26—33 тести (65—80 % правильних відповідей); 20 ба­лів — у разі правильних відповідей на 20—25 тестів (50—60 % тестів); 0 балів — у разі правильних відповідей менше, ніж на 20 тестів.

Підсумковий контроль знань студентів усіх форм навчання

Формою підсумкового контролю якості знань з дисципліни є іспит, який проводиться у письмовій формі. На іспит виносяться шість теоретичних питань за програмою дисципліни, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів. Оцінювання рівня знань здійснюється за такими критеріями:

• відмінний рівень (10 балів) — всебічне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння матеріалів лекційного курсу, основної і додаткової літератури; підтвердження знань конкрет­ними прикладами;

володіння основним понятійним апаратом, допущення окремих непринципових помилок;

• незадовільний рівень (0 балів) — значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; володіння лише окремими по­няттями, припускання принципових помилок; відсутність відпо­відей на запитання.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадові­льну загальну підсумкову оцінку. У такому разі отримані резуль­тати поточного контролю знань не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю знань (за умови, що сту­дент набрав 20 балів і вище) та за виконання завдань, що вино­сяться на іспит (за умови, що студент набрав ЗО балів і вище).

Переведення оцінок за 100-бальною шкалою в оцінки за 4-бальною здійснюється в такому порядку:

оцінка «відмінно» — 90—100 балів;

оцінка «добре» — 65—80 балів;

оцінка «задовільно» — 50—65 балів;

оцінка «незадовільно» — менше 50 балів.

Зразок екзаменаційного білета

Білет №

Інституційна координація міжнародних економічних відно­син та її значення для міжнародного бізнесу.

Особливості конституційного права міжнародних організа­цій,

Значення неурядових організацій для міжнародного співро­бітництва.

Система спеціалізованих установ ООН та їх роль у міжна­родному співробітництві.

Необхідність створення і завдання Світової організації тор­гівлі.

Пріоритетні напрями діяльності Європейського банку реко­нструкції та розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

Х.Ашавский Б. М. Межправительственные конференции, — М.: Междунар. отношения, 1980.

2. Бабаев Н. С. Международное агентство по атомной энергии (МА­РАТЕ). — М., 1987.

З.Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу / Пер. з франц. Г. Козлова, С. Середи. — К.: Основи, 1995.

4. Генеральна угода з тарифів і торгівлі: Структура і діяльність / За ред. С. Г. Осики, А. і. Гончарука. — К., 1994.

5. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: Ре­гулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской дея­тельности: Учеб. пособие. — М.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 2000.

6. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001.

7. Дениэлс Джои Д., Радеба ЛиХ. Международный бизнес: Внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. — М.: Дело Ltd, 1994.

8.Дипломатія сучасної України: Енциклопед. довідник. — К, 1997.

9.Зайцева О. Г, Международные межправительственные организа- ции. — М.: Наука, 1983.

10,Зайцева О. Г. Международные организации: Принятие реше­ний.—М.: Наука, 1989.

11,Илюхина Р. М. Лига наций 1919—1934. — М.: Наука, 1982.

12,Івченко О. Г. Україна в системі міжнародних відносин: Історична ретроспектива та сучасний стан. — К.: «РІЦУАННП», 1997.

13.КиреевА. Л. Международная экономика: В 2-х ч. — Ч. 2. Между­народная макроэкономика: Открытая экономика и макроэкономическое программирование: Учеб. пособие для вузов. — М.: Междунар. отно­шения, 1999.

14.Коваленко И. И. Международные неправительственные организа­ции. — М.: Междунар. отношения, 1976.

15.Кольяр К. Международные организации и учреждения / Пер. с франц. — М.: Прогресс, 1972.

16.Копійка В. В., Шинкаренко Е. І. Європейський Союз: Заснування і етапи становлення: Навч. посібник. — К.: Вид. дім «ІНЮРС», 2001.

17. С. Б. История создания Организации Объединенных На­ций. — М.: Изд-во ИМО, 1960.

18.Международная организация труда: Справ, пособие. — М.: НИИ »труда, 1983.

19.Международные неправительственные организации и учрежде­ния: Справочник / Под ред. В. С. Шапошникова — М.: Междунар. от­ношения, 1981.

20.Международные организации системы ООН: Справочник / Сост.

A. А. Титаренко. — М.: Междунар. отношения, 1990.

21.Международные туристские организации: Справочник / Сост.

B. Д. Уваров, К. Д. Борисов. — М., 1990.

22.Международные экономические организации: Справочник / Под ред. И. О.Фаризова. — М.: Изд-во МГУ, 1989.

23.Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжна­родних економічних відносин: Підручник / А. С. Філіпенко, І. В. Бура-ковський, В. С. Будкін та ін. — К.: Либідь, 1994.

24.Моисеев А. А. Международные кредитно-финансовые организа­ции: Правовые аспекты деятельности: Учеб. пособие. — М.: Изд-во«НИМП», 1999.

25.Морозов Г. И. Актуальные проблемы деятельности международ-ных организаций: Теория и практика. — М.: Междунар. отношения, 1982.

26.Морозов Г. И. Международные организации: Некоторые вопросы теории. — М.: Мысль, 1974.

27.И.Неиштаева Т. Н. Международные организации и право: Новые

тенденции в международно-правовом регулировании. — 2-е изд. — М.: Дело, 1999.

28.Новоселофф А. Как вдохнуть новую жизнь в ООН (Основные цели — предвидение и предотвращение конфликтов) // МэиМО. — 2002. — №11. — С. 17—28.

29.ООН: Основные факты: Справочник. — М.: Весь мир, 2000.

30.Основные сведения об Организации Объединенных Наций / Пер. 8 с англ. — М.: Юрид. лит-ра, 1995.

31.Результата Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних 2 переговорів: Текста офіційних документів. — К.: Вимір, Секретаріат 9 Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998.

32.Сискос Є. Европейский Союз и трансформация экономики Украины. — К.: ІСЕМВ НАНУ, 1997.

33.Смыслов Д. В. Международный валютный фонд: Современные тенденции и наши интересы. — М.: Финансы и статистика.

34.ТускозЖ. Міжнародне право: Підручник. — К.: АртЕк, 1998.

35.Україна та Організація Об'єднаних Націй: 50 років співробітницт- ) ва. — К.: Представництво ООН в Україні, 1995.

36.Устинов У. Н. Мировая торговля: Статистико-аналитический справочник. — М.: Экономика, 2000.

37.Финансовая организация и деятельность МВФ. — 3-е изд. — Вашингтон, США, МВФ, 1994.

38.Хорошковсъкиы В. І, Світовий банк: Кредитні ресурси Міжнаро­дного банку реконструкції та розвитку: Наук. вид. — К.: Укр. тов-во «Інтелект нації», 1999.

39.Хорошковський В. І. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями: Еволюція, теорія, практика: Монографія. — К.: Інформ.-вид. центр «Інтелект», 2002. — 428 с.

40.Хоцисшов Е. С. ГАТТ: Его основные условия и история создания: Учеб.-метод. пособие. — М.: МВЭС РФ, 1993.

41.Цыганкова Т. М, Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. —Вид. 2-ге, перероб. і доповн. — К.: КНЕУ, 2001.

42.Цыганкова Т. М. Міжнародні організації: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

43.Шлыков К. Какой быть ООН в XXI веке: Проблема реформиро­вания Совета Безопасности // МЭиМО. — 2001. — № 5.

181

2