- •Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
- •Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
- •Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та обєкти.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •Методика встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидих і невидимих документів.
- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Правила описання людини за методом «словесного портрета».
- •Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови. Процес виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленного образу про зовнішність особи.
- •Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об'єкти, можливості.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Види, завдання та можливості судово-портретних експертиз.
- •Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.
- •Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.
- •Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.
- •Наукові основи криміналістичної реєстрації.
- •Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •Класифікація криміналістичних обліків.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.
- •Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних дндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах мвс України.
- •Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.
- •Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
Йому підлягають особи, що були заарештовані, засуджені до позбавлення волі, а також затримані за бродяжництво та жебрування (жебрацтво).
Дактилооблік зводиться до такого: на спеціальному бланку - дактилокарті розміщують фарбовані десять відбитків пальців правої та лівої рук у певному порядку. Потім виводять дактилоскопічну формулу - її головну та додаткову частини.
Існує кілька видів дактилоскопічного обліку:
Якщо для обліку відбирають усі десять відбитків пальців, то облік зветься десятинальцевим. У ньому розкладання (систематизація карток) проводиться за дактилоформулою, що слугує, як уже наголошувалося, кодом реєстрації.
Дактилоскопічний облік, в якому використовують тільки п'ять відбитків пальців, називається п'ятипальцевим.
Якщо систематизація карток здійснюється за одним відбитком пальця, то картотеку називають однопальцевою.
Можливі картотеки відбитків окремих частин обличчя - губ, кінчика носа, вушної раковини, лоба.
Дактооблік ведеться паралельно з алфавітним обліком тими ж органами тих самих рівнів.
Дактилоскопічний десятипальцевий облік сприяє встановленню:
- особи арештованих і затриманих;
особи загиблих, убитих, померлих невідомих (невстанов-лепих) громадян;
особи людини, яка підозрюється у вчиненні злочину, якщо па місці події він залишив придатні для ідентифікації сліди не менше восьми пальців рук.
Для перевірки за дактилообліком заповнюються дактило-карта і вимога (запит).
Пошук початкових дактилокарт зі збереженими пальцями відбувається за допомоги головної частини дактилоформули, що виводиться за спеціальною таблицею.
Перевірка за централізованою дактилокартотекою має відбуватись лише після звернення до регіонального обліку.
Якщо в особи є каліцтва, шрами, ушкодження на руках, то все це зазначається на звороті дактилокарти.
Дактилоскопічну картотеку слідів пальців рук із місць нерозкритих злочинів централізовано, вона - однопальцева.
Систематизація карток здійснюється за спеціальною формулою або цифрами-кодами на картках, на яких наклеєно відбиток.
Для пошуку карток використовуються технічні системи, зокрема ЕОМ. Картотека формується таким чином: виявлений па місці події слід (один або кілька) фотографують у натуральну величину і друкують знімки (у чотирьох примірниках).
Один знімок заносять до місцевої картотеки, а інші направляють до області (НДЕКЦ) та центру (ДНДЕКЦ МВС України).
Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
Під час виведення головної частини формули враховуються лише завиткові візерунки та їх належність певному пальцю рук.
Починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мізинцем лівої руки всі пальці нумерують від 1 до 10, а також поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці.
Кожній групі надають умовні позначки: попарно –
1) великий і вказівний палець правої руки - перша пара;
2) ередній та безіменний пальці правої руки - друга пара;
3) мізинець правої та великий палець лівої руки - третя пара;
4) вказівний і середній пальці лівої руки - четверта пара;
5) безіменний і мізинець лівої руки - п'ята пара.
За наявності завиткових візерунків у першій парі пальців вони позначаються цифрою 16, у другій - 8, у третій - 4, а в четвертій - 2, у п'ятій - 1.
Потім із отриманих значень складається дріб, у чисельнику якого додаються умовні значення парних пальців (2, 4, 6, 8, 10), а в знаменнику - непарних.
Після цього до сум умовних позначень чисельника і знаменника додається по «1», оскільки трапляються випадки відсутності па пальцях завиткових візерунків. Тоді головна частина формули буде позначатись як 1/1.
Коли ж на всіх десяти пальцях є завиткові візерунки, формула матиме вигляд дробу 32/32.
Головна частина формули - це дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна.
Значення дактилоскопічної формули полягає не в безпосередньому ототожненні конкретної особи, а у визначенні в картотечному реєстрі дактилоскопічної картки (інформації в комп'ютерній системі) тієї особи, що була раніше зареєстрована і перевіряється в даний час.
