- •Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
- •Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
- •Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та обєкти.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •Методика встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидих і невидимих документів.
- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Правила описання людини за методом «словесного портрета».
- •Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови. Процес виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленного образу про зовнішність особи.
- •Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об'єкти, можливості.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Види, завдання та можливості судово-портретних експертиз.
- •Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.
- •Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.
- •Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.
- •Наукові основи криміналістичної реєстрації.
- •Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •Класифікація криміналістичних обліків.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.
- •Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних дндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах мвс України.
- •Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.
- •Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
Види кримінальної підробки документів:
повна підробка,
часткова підробка,
Повна підробка документів – це виготовлення всіх складових частин документа (папір, бланк) і реквізитів (підписи, штампи тощо) з орієнтиром на справжні, тобто від початку і до кінця, підробляючи їх під справжній зразок, по – іншому це виготовлення фальшивого документа, який повністю імітує справжній.
Повній підробці піддаються найчастіше документи, що виготовляються на чистих аркушах паперу /довідки, свідоцтва, атестати, дипломи, посвідчення/. Менш часто повністю підробляють документи, що виготовляються типографським способом, оскільки зімітувати захисні властивості таких документів майже неможливо.
Ознаки повної підробки встановлюють шляхом порівняльного дослідження документів і справжнього зразка. Для цього призначають відповідний вид експертизи або слідчий здійснює огляд – попереднє дослідження за участю фахівця. Хоча щоб фахово засвідчити факт підробки, все одно потрібен висновок експерта.
За способами виготовлення повна підробка документів може здійснюватися:
- ксерокопіюванням;
- електрографією;
- термокопіюванням;
- виготовленням документів з форм плаского офсетного друку;
- зроблених фотохімічним засобом;
- виготовлення документів, надрукованих з кліше;
- фотографічним способом.
Часткова підробка – це внесення у справжній документ певних окремих змін шляхом:
підчистки;
хімічного витравлювання;
змивання;
дописки, вставки, додруковування або виправлення тексту, окремих букв, цифр, слів;
заміни частин документу /фотографій, аркушів чи листів у багато сторінкових документах/;
підробки підписів, відтисків печаток і штампів тощо.
Є декілька основних способів часткової підробки документів:
1 група: способи, спрямовані на зміну тексту документів
- механічна підчистка тексту;
- витравлювання (вибарвлення) тексту;
- дописування та виправлення в рукописному тексті;
- додруковування та виправлення в машинописному тексті;
2 група: способи, спрямовані на заміну окремих частин документу
- заміна аркушів документа;
- заміна фотографії в документі;
- підробка відтисків, печаток, штампів, підписів.
За ступенем використання технічних засобів виділяють такі способи підробки:
1) одноступінчасті- при підробці документа використовується лише 1 тип, вид технічного обладнання;
2) комбінованими- при підробці документа використовують поєднання різних технічних засобів.
Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
Підчистка – це механічне видалення штрихів, літер, знаків, слів тексту реквізитних позначень тощо шляхом відділення часток матеріального носія відображеної в документі інформації.
Ознаки підчистки:
порушення структури поверхневого шару паперу,
на місці підчистки шар носія стає тоншим,
порушується фонова, захисна сітка, графлення штрихів та букв тощо,
розплив і більш поглиблене проникнення чорнил нового тексту в товщину паперу /носія/,
залишки штрихів первинного тексту,
барвник в нових графічних елементах самітно люмінесціює,
наявність трас від предмету, яким полірували місце підчистки.
Способи виявлення підчистки:
порушення структури поверхні носія – легко виявляється мікроскопом, лупою під нахиленим струменем світла,
порушення мікроструктури речовини штрихів, деформацію ліній фонової чи захисної сітки – з допомогою лупи, збільшуючих приладів,
утоншення, прохудіння паперу – на просвіт, тобто оглянути документ в проникаючому світлі, /у місці підчистки буде пляма світла/,
для виявлення і відновлення підчищених записів: контрасна зйомка, фотографування в ультрафіолетових променях або інфрачервоних тощо, використати метод дифузор-копіювання, люмінесценції, фотографувати документ з використанням світофільтрів тощо.
Витравлення – вплив на графічні реквізити документа хімічними реактивами, внаслідок чого між барвником і окислювачем відбувається хім. реакція, і як результат відбувається або обезбарвлення, або розчинення і змивання барвника.
Ознаки витравлювання:
порушення проклейки паперу, що викликає її пористість, гігроскопічність, поява матової поверхні,
має місце зміна кольору паперу в місцях витравлювання, а саме пожовтіння,
папір стає ламким, через що на ньому утворюються тріщини,
спостерігається обезбарвлення записів, виконаних на сусідніх з місцем витравлювання ділянках,
наявні залишки слабко видимих штрихів первинних записів,
оглядаючи документ в ультрафіолетових променях спостерігається відмінність в люмінесценції підданого витравлювання місця тексту з іншою поверхнею,
Засоби виявлення:
огляд за бокового освітлення, спостереження через лупу або мікроскоп
контрастність різних ділянок – світлофільтрами
у вигляді люмінесціюючих плям сліди витравлювання спостерігаються в променях ультрафіолетової лампи
зйомкою на кольоровому матеріалі, або контрастною чи інфрачервоно-люмінісцентною зйомкою.
Змивання - видалення тексту розчинниками (спиртом, водою, ацетоном, скипидаром тощо), а також речовинами комбінованої дії.
Ознаки:
- на поверхні паперу документа залишаються розливи барвника у вигляді плям з кольоровим відтінком по краях.
Спосіб виявлення: як правило, за допомогою люмінесценції в УФП та ІЧП.
