28. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.

Анатомічні ознаки:

• волосяний покрив –

за густотою: визначається кількістю волосся на одиницю площі тіла, а також розташуванням на тілі (наприклад, на руках густе, а на голові рідке);

за жорсткістю: жорстке - товсте; м'яке - тонке; пухнасте -луже тонке.

за формою (конфігурацією): пряме; хвилясте; в'юнке, кучеряве;

за кольором: темне (брюнет); світле (блондин); темно-русяве (шатен); руде (жовте); сиве; фарбоване; знебарвлене.

• шкіра:

на вигляд (гладка, матова, глянцева, шорстка, зморшкувата, з прожилками);

за станом: чиста, брудна, м'яка, тверда, еластична, плюскла, суха, жирна (масна), потріскана, вуграста, шкарубка, зі слідами запалень;

за кольором: біла, жовтувата, червона, темна, бліда, сіра, бронзова.

• особливості шкіри:

бородавки: звичайні, плоскі, старечі;

веснянки: бурі, коричневі;

жировики (атероми): випуклі, овальні;

лишаї;

лишаї на волоссі;

пігментні плями;

родимі плями;

рубці: від ран, захворювань, від вугрів, фурункулів, опіків, татуювання.

Голова в цілому:

• за висотою: середня - 1/7 зросту людини; велика голова - більше 1/7 зросту; мала - до 1/7 зросту;

• за формою: кругла, банеподібна, яйцеподібна, колоподібна, плоска;

• обличчя в цілому.

29. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.

Демографічні, антропологічні та загальнофізичні ознаки зовнішності:

• стать: чоловіча, жіноча

• вік - є такі вікові періоди: дитячий - до 12 років; підлітковий - 13-16 років; середній - 36-60 років; похилий - 61-75 років; стара людина - 76 та більше років.

• зріст: дуже високий - вище 185 см; високий - 175-185 см; вище середнього - 171-175 см; середній - 166-170 см; нижче середнього - 161-165 см; низький - 151-160 см; дуже низький - до 150 см. Для жінок ці межі зменшуються на 8-11 см;

• будова тіла: гладка, повна, худорлява, середня

• статура: струнка, сутула, кремезна, горбата;

• антропологічний тип – європеоїд, монголоїд, негроїд

• раса;

• національність;

• народність.

30. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.

Функціональні елементи - властивості:

• динамічні ознаки:

поза: підтягнута, вільна, згорблена;

хода: за темпом (повільна, швидка, легка);

міміка - за ступенем виразності (слабка, жвава); за характером (зводить брови, дивиться з-під лоба);

мімічна маска - типове відносне положення елементів обличчя;

артикуляція - рухи губ під час мови: виразна (помітні рухи), слабко виражена (людина розмовляє, майже не рухаючи губами);

жестикуляція - рухи голови, плечей, рук, якими людина зазвичай супроводжує розмову або доповнює її. Поділяється: за темпом (швидка, повільна); за виразністю (в'яла, жвава);

хворобливі рухи - голови, обличчя, тулуба, кінцівок;

манера (особливості поведінки) - звичний спосіб спілкування, поведінки, що залежить від виховання (кепські манери, делікатна поведінка);

побутові звички - дії, що їх людина вчиняє через певні потреби (під час харчування, куріння, ношення одягу, гігієнічні);

голос: за силою (сильний, слабкий); за висотою (високий, низький); за тембром (дискант, альт, баритон, бас); за методичністю (мелодичний, чистий тощо);

мова: за темпом (швидка, повільна); за лексикою (багата, слабка, бідна); дефекти мови (затинання); акцент (український, грузинський).

• супутні ознаки - одягу, взуття, предметів, що постійно особа носить із собою:

найменування;

вид;

вигляд;

матеріал;

фасон;

колір;

малюнок;

особливості об'єкта і т. д.

Функціональні (динамічні) ознаки є загальними; вони характеризують людину як живу динамічну систему. Функціональні ознаки проявляються насамперед у русі.

Важливе значення серед анатомічних і функціональних ознак складають аномалії, тобто відхилення від нормальної будови, які рідко зустрічаються. Такі ознаки виділені до спеціальої групи особливих прикмет. Особливі прикмети, які знаходяться на видимих частинах тіла й тим самим як би «впадають в очі», одержали назву «яскравих прикмет». Але на відміну від анатомічних ознак, що характеризуютьсявисоким ступенем стійкості, функціональні ознаки зовнішності можуть бути легко змінені як у момент їх сприйняття - наприклад, ідучи з місця події, злочинець може імітувати кульгавість, змінити голос і т.д., так і при пред'явленні особи для впізнання.