- •Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
- •Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
- •Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та обєкти.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •Методика встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидих і невидимих документів.
- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Правила описання людини за методом «словесного портрета».
- •Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови. Процес виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленного образу про зовнішність особи.
- •Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об'єкти, можливості.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Види, завдання та можливості судово-портретних експертиз.
- •Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.
- •Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.
- •Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.
- •Наукові основи криміналістичної реєстрації.
- •Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •Класифікація криміналістичних обліків.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.
- •Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних дндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах мвс України.
- •Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.
- •Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
Криміналістична документалістика - це система наукових знань про різновиди документів, що функціонують у кримінальному судочинстві, а також про засоби, способи, методи їх дослідження, використання цієї інформації у правових і криміналістичних цілях.
До системи криміналістичної документалістики входять декілька підгалузей:
техніко-криміналістичне дослідження документів: коли, на чому, чим виготовлено документ;
письмовомовно-криміналістичне дослідження документів, яке, своєю чергою, утворюється з почеркознавства та авто-рознавства.
Серед загальних завдань криміналістичної документалістики можна виділити три групи таких:
1. Встановлення функції документа у можливій конкретній злочинній діяльності;
2. Встановлення виконавця документу (суть почеркознавства);
3. Встановлення автора документа (суть авторознавства).
Конкретним завданням техніко-криміналістичного дослідження документів виступають:
- встановлення способу виготовлення документа або окремих його фрагментів;
- виявлення наявних у документі змін (ознак підробки);
- відновлення видозмінених або ушкоджених документів або текстів документів;
- дослідження посвідчувальних ознак на документах (т.б. відтисків, печаток);
- встановлення засобів і знарядь, що застосовувались для виготовлення документів, та ряд інших завдань.
Отже, криміналістична документалістика – це розділ криміналістики, який досліджує засоби і способи відображення (документування) інформації на матеріальних носіях, котрі застосовуються як джерела доказів у кримінальному судочинстві.
Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
Документ - це будь-який матеріальний носій зафіксованої у ньому інформації, що має значення для кримінального судочинства.
Коло документів, що функціонують у кримінальному судочинстві є різноманітним.
Документи у криміналістиці поділяються на такі види:
За способом і засобами фіксації інформації документи можуть поділятись на:
а) письмові документи;
б) кінодокументи;
в) фотодокументи;
г) відеодокументи;
д) ізодокументи (наприклад, ізоробот розшукуваного злочинця; мальований, мальовано-композиційний і фотокомпозиційнийпортрети);
ж) фоно або тонодокументи (фонограми або тонограми тощо).
Письмові документи за формою письма можуть бути поділені на:
а) машинописьні документи;
б) рукописні документи;
в) комп`ютерні тощо
За видом матеріалу, на якому зафіксовані документологічні об`єкти:
а) документи виготовлені на стандартному матеріалі з використанням стандартних речовин та приладів тощо (на папері )
б) документи виконані нестандартним способом на нестандартному матеріалі (металі, дереві, фанері, камені, цеглі, різноманітних пластплівках тощо з використанням пишучої речовини крові, сечі, калу, молока, речовин тайнопису, дряпанням тощо).
За метою виготовлення документа:
а) виготовлені у злочинних цілях;
б) виготовлення у правомірних цілях;
За співвідношенням часу виготовлення документа і вчинення розслідуваного злочину:
а) виготовлення до вчинення злочину;
б) під час вчинення злочину;
в) після вчинення злочину, але під час провадження у справі тощо
За зв`язком виготовленого документа із діями злочинця чи інших учасників к/процесу:
а) документи, пов`язані з діями злочинця тощо;
б) документи не пов`язані з діяльністю тощо.
За суб`єктом виготовлення документа:
а) документи, складені злочинцем;
б) документ, складений іншими учасниками подій;
в) документи, складені слідчим;
г) документи, складені прокурором тощо
За змісто та характером інформації:
а) письмові акти, які можуть слугувати доказами юридичних відносин або фактів, що обумовлюють правові наслідки;
б) історичні достовірні письмена (архівні документи);
в) матеріальні об`єкти, в яких міститься певна інформація (перфокарта, дискета тощо);
9. За юридичним значенням документи поділяють на:
а) справжні;
б) несправжні.
10. За стосунком до джерела походження або складання документів:
а) оригінали;
б) копії.
11. За доказовим значенням:
а) документи, що мають доказове значення;
б) документи, що не мають доказового значання.