Тема: Основні етичні категорії. Моральний сенс людського життя (2 год.)

1. Любов як вища моральна цінність і як сенс людського існування. Ерос та агапе. Любов і милосердя – 2 год.

Любов — це істинне морально-естетичне почуття, яке базується на емоційно-духовному переживанні, зацікавленості, симпатії, що виражається у цілеспрямованій прихильності до предмета любові, у безкорисливому і самовідданому прагненні до нього.

Любов — одна з фундаментальних властивостей людського існування. На думку багатьох мислителів, це феномен, в якому найадекватніше виявляється боголюдська сутність особистості. Вона є найважливішою складовою людського духу. Любов не має жодних зовнішніх причин для свого існування, не має критеріїв вибору. Як і всі фундаментальні вираження людського буття, вона є таємницею.

Моральна цінність любові полягає у її здатності мобілізувати всі сили особистості, збуджувати в ній творчу енергію, створювати і формувати людину і людське в ній. Вона — основа шлюбно-сімейних стосунків. Це величезна сила, яка може бути творчою і викликати до життя глибинний, прихований потенціал, душевну щедрість. Хоча не виключається і її руйнівний характер. Вона може спричинити моральне піднесення, облагороджування особистості, надавати особливого сенсу існуванню конкретної людини, а також відчуття щастя, повноти життя, що у поєднанні з почуттям обов'язку, совісті, відповідальності, альтруїзму утворює основу морального світогляду. Під її впливом може змінюватися вся система цінностей. Вона також може призводити й до морального падіння. Все залежить від моральної зрілості, моральної культури людини, ступеня її особистісного розвитку.

Отже, духовність, вибірковість, взаємність, тривалість й інтенсивність — суттєві ознаки людського почуття любові (кохання). Життя виробило загальні моральні вимоги в коханні. Найважливішими з них є такі: ставитися до кохання як до великої моральної цінності, яка возвеличує людину і рівень розвитку якої є показником багатства особистості; бачити в коханому друга і розуміти, що без дружби не може бути справжнього кохання; бути вимогливим до себе, прагнути бути гідним кохання, чуйним, щирим і уважним до коханого; знати, що прагнення закоханих до шлюбу є найважливішою вимогою кохання, яке по-справжньому може виявитися у шлюбно-сімейних стосунках.

Ерос і агапе - два протилежні аспекти любові *. Вони були виділені і описані ще древніми греками. Для двох глибоко різних способів розуміння того, що ми називаємо любов'ю, вони використали два різні слова - ерос і агапе. Поняття " ерос", зрозуміло, відноситься до пристрасної любові, тоді як поняття " агапе" описує стабільні і взаємно такі, що зобов'язують стосунки, вільні від пристрасті, існуючі між двома близькими людьми.

Контраст між еросом і агапе дозволяє нам зрозуміти нашу дилему, коли ми розглядаємо обидва види любові одночасно, по відношенню до однієї людини. Ерос і агапе мають своїх прибічників, що стверджують, що їх принцип є єдиним вираженням любові, але в кожному виді любові відсутнє щось дорогоцінне, що можна знайти лише в його протилежності. Давайте подивимося, як описується поняття любові в обох випадках.

Ерос: справжня любов - всепоглинаюче почуття, відчайдушна туга по коханому. Кохана людина сприймається як не схожий на інших, таємничий і невловимий. Глибина любові вимірюється мірою одержимості коханою людиною. Залишається мало часу або уваги для інших інтересів і завдань, оскільки уся енергія сфокусована на спогадах про минулі зустрічі або на мріях про майбутні зустрічі. Частенько вимагається здолати величезні перешкоди, таким чином в поняття справжньої любові вноситься елемент страждання. Іншою ознакою глибини любові є готовність терпіти біль і позбавлення заради збереження взаємовідносин. З поняттям справжньої любові асоціюються захват, збудження, драматизм, занепокоєння, напруженість, загадковість і томління.

Агапе: справжня любов - це партнерство, при якому двоє люблячих людей щиро віддані один одному. Ці люди мають багато загальних цінностей, цілей і інтересів і з великою терпимістю відносяться до індивідуальних відмінностей з коханою людиною. Глибина любові вимірюється взаємною довірою і повагою. Взаємовідносини дозволяють кожному з партнерів більш повно, творчо і продуктивно виражати себе в житті. У минулих, справжніх і очікуваних спільних переживаннях є присутньою радість. Кожен вважає партнера своїм кращим, найбільш улюбленим другом. Іншою ознакою глибини любові є готовність чесно розібратися в собі заради розвитку взаємовідносин і зміцнення близькості. З поняттям справжньої любові асоціюються спокій, надійність, відданість, розуміння, взаємна підтримка і затишок.