1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"

Метою курсу "Історія економічних учень" є поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов та закономірно­стей еволюції світової економічної науки як цілісної системи еко­номічних поглядів та ідей.

Видатний дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер виокремив чотири основні напрямки, за якими можна отри­мати користь від занять історією економічної науки:

• поглиблення економічних знань, виходячи з того, що "стан будь-якої науки в певний момент у прихованому вигляді містить її історію і не може бути задовільно викладений, якщо цю приховану присутність не зробити відкритою";

• знайомство з новими ідеями, усвідомлення того, "які ідеї в науці користуються успіхом і чому", розуміння причин, в силу яких "ми перебуваємо саме на нашій стадії розвитку і не просунулись далі";

• знайомство з різноманітними методами та способами мислення, окільки "навіть дуже замкнутий вчений обов'язково розкриває свій процес мислення";

• розуміння еволюції економічних ідей, осмислення "процесу, в ході якого зусилля людей зрозуміти економічні явища в нескінченній послідовності породжують, удосконалюють і ліквідують аналітичні структури"¹³¹.

Найважливішими функціями історії економічних учень є:

• освітньо-пізнавальна, акумулююча, пов'язана зі збором, ви­ вченням та узагальненням економічних думок та ідей;

• пропедевтична, підготовча, зорієнтована на засвоєння змісту базових економічних категорій, шліфування понятійного апарату;

Необхідно завади мати на увазі історію понять, які ми використо­вуємо

А. Маршалл

• світоглядна, пов'язана зі збагаченням економічного світогля­ду, формуванням культури економічного мислення, таких його характеристик, як історизм, масштабність, свобода, реа­лізм, альтернативність тощо;

Не думкам треба вчити, а думати.

І. Кант

• методологічна, пов'язана з фундаментальністю історії еко­номічних учень, яка формує методологію економічних до­сліджень;

Майбутнє здатний передбачити лише той, хто зрозумів минуле.

Г. Плеханов

• прогностична, заснована на розробці імовірнісних суджень про основні тенденції розвитку економічної науки в майбутньому.

Вивчення історії економічних учень охоплює широкий спектр завдань:

• формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки на основі усвідомлення закономірностей та загальної логіки розвитку світової економічної думки в єдності домі­нуючих парадигм та їх теоретичних альтернатив;

• систематизація і аналіз економічних уявлень та ідей на

основі висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій, шкіл, розкриття їх теоретико-методологічних особли­востей, порівняльного аналізу та зіставлення;

• виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень, поглиблення знань з економічної тео­рії, інших економічних дисциплін;

• аналіз та розгорнута характеристика новітніх концепцій, виявлення їх теоретичних джерел, методологічних особливостей та тенденцій розвитку.

У міру того як залишається позаду все значніший пласт куль­турного минулого і збільшується обсяг набутого людством досві­ду і знань, зростає пізнавальне, просвітницьке, ціннісне, виховне та загальнокультурне значення історії економічних учень. Гли­боке розуміння ретроспективи, логіки та закономірностей розвитку економічної науки є:

• необхідною умовою опанування здобутків світової і вітчиз­няної економічної теорії, глибокого засвоєння внутрішньої логіки розвитку економічного знання, уміння вільно орієнту­ватись у проблематиці сучасних економічних досліджень, по­рівнювати альтернативні теоретичні підходи і висновки та усві­домлювати магістральні шляхи розвитку економічної думки;

Істина, яку отримуєш як таку, що впала з неба, не знаючи ціною яких зусиль вона завойована, подібна до золотої монети, що дісталась без праці — від неї немає ніякої користі.

Ш. Жід, Ш. Ріст

• невід'ємною складовою процесу формування економічної культури фахівців-економістів, розвитку економічного мислення, збагачення економічного світогляду, інтелектуаль­ного розвитку особистості;

• унікальною можливістю оволодіння сучасним інструмен­тарієм, способами та методами економічних досліджень;

• важливим імпульсом розвитку творчості, самостійних на­укових досліджень, свідомого подолання односторонності по­глядів та поверховості оцінок, теоретичних та ідеологічних анахронізмів і догм.