Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
285.1 Кб
Скачать

25.Ефективність виробництва, її сутність, фактори та економічні соціальні показники

Ефективність виробництва категорія, яка характери­зує результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання. розрізняють економічну і соціальну ефективність виробництва. Економічна ефективність – це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції. Соціальна ефективність – це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересам окремої людини. Рівень ефективності суспільного виробництва визначається за допомогою системи показників: продуктивність праці; трудомісткість; фондовіддача; фондомісткість; матеріаловіддача; матеріаломісткість; капіталомісткість; екологоефективність. Продуктивність праці на мікрорівні визначається як відно­шення обсягу виробленої продукції до кількості робітників, зай­нятих у її виробництві, або до кількості відпрацьованих люди­но-годин за певний проміжок часу. Продуктивність праці на макрорівні визначають як відно­шення національного доходу до середньої чисельності праців­ників, зайнятих у його створенні. Трудомісткість — це показник, зворотний продуктивності праці, який відображає кількість затраченої живої праці на ви­робництво одиниці продукції. Фондовіддача — це показник, який характеризує ефектив­ність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції. Матеріаловіддача характеризує ефективність використа­них предметів праці, тобто показує, скільки вироблено про­дукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів. Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ре­сурсів на одиницю виробленої продукції. Капіталомісткість визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту об­сягу виробленої продукції. Показники соціальної ефективності виробництва: розмір ВВП та НД на душу населення; частка фонду споживання в НД; рівень життя населення; якість життя населення, або ІЛР. Рівень життя — це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни в конкретно-історичний період. Він визначається рівнем фактичного споживання матеріаль­них і духовних благ та послуг на душу населення, на одну сім'ю, й також його відповідністю національному соціальному стандар­ту — прожитковому мінімуму.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина набору продуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. У розвинутих країнах існує і такий показник, як якість життя населення, сформований на основі так званих індексів розвитку людини (ІРЛ), який характеризують: обсяг реального ВВП на душу населення; середню тривалість життя; рівень грамотності населення; середню тривалість навчання в країні. Між економічною та соціальною ефективністю виробництва існує тісний взаємозв'язок. Економічна ефективність є матеріа­льною основою вирішення соціальних проблем. У свою чергу, соціальний розвиток суспільства суттєво впливає на підвищення ефектив­ності суспільного виробництва.