Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
285.1 Кб
Скачать

17. Людина в економічній системі як виробник, субєкт виробничих відносин ...

Людина як головний фактор виробництва є носієм виробничих і суспільних відносин. Продуктивні сили і виробничі відносини постійно змінюються, розвиваються..В економічній теорії використовують такі поняття і категорії, як "працівник", "трудящий", "робоча сила", "особистий фактор ви-робництва", "людський фактор", "суб'єктивний фактор" та ін. Щоб зрозуміти співвідношення між ними, слід звернутися до визначен-ня поняття "робоча сила".Робоча сила -це сукупність фізичних і духовних здібностей, які має організм людини, її жива особистість і які вона застосовує кожного разу, коли виробляє будь-які споживні вартості. Це озна-чає, що здатність до праці є важливою, але не єдиною якістю людини.людина як субєкт економічних відносин. Людина реалізує себе в економічній системі завдяки певним господарським відносинам, у якій вона виступає з іншими субєктами в процесі виробництва, розподівлу. Обміні і споживання. Людина як споживач реалізує себе через задоволення своїх потреб.потреби людини можна поділити на потреби людини-працівника і людиипідприємця. Людина як кінцева мета суспільного виробництва. Людина в її цілісній сутності є головним критерієм розвитку суспільного виробництва і головною його метою.

18. Сутність і закономірності еволюційного переходу...

У процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій: становлення, зрілість, занепад. Трансформаційна економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм.

Принципи трансформації: урівноваженість як необхідна передумова успішного розвитку та самооновлення, багатовимирність системних перетворень та складний механізм їхньої взаємодії, динамічність узгодження складових елементів системи на принципах самоорганізації., суперечливе поєднання тенденцій світового еволюційного розвитку і національних особливостей трансформаційних перетворень.

24.Основні фактори суспільного виробництва

Фактори, виробництва це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духов­них благ Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу фак­торів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприєм­ницькі здібності, науку, інформацію, екологію. Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуаль­ною діяльністю людини, спрямованою на виробництво еконо­мічних благ і надання послуг. Капітал — це економічний ресурс, що визначається як су­купність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, ви­користовуваних для виробництва товарів та послуг (виявляється в основному в двох формах: нату­рально-речовій: машини, обладнання, споруди, транспортні засоби, сировина, які задіяні у процесі виробництва;та грошовій). Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому

процесі. Наука — це специфічна форма людської діяльності, спря­мована на отримання та систематизацію нових знань про при­роду, суспільство і мислення. Вона виступає як фактор, що інтегрує та постійно революціо­нізує всі інші фактори виробництва (працю, капітал, підприєм­ницькі здібності, інформацію, природокористування), збагачує їх якісно новим змістом. Інформація в сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань лю­дини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері. Екологічний фактор можна визначити як систему спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне викори­стання природних ресурсів, охорону навколишнього середови­ща, а також на його відтворення. Підприємницькі здібності — особливий, специфічний фак­тор виробництва, що характеризує діяльність людини стосов­но поєднання та ефективного використання всіх інших фак­торів виробництва з метою створення благ та послуг. Дані фактори переплітаються і взаємодіють один з одним. Жоден з них сам по собі не спроможний виробити продукт і принести дохід. Відсутність хоча б одного з них може призвести до руйнування системи і зробити неможливим сам виробничий процес.