29. Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва.

Ринкова економіка - це сфера прояву та відтворення відносин товарного виробництва . Оскільки ринкове господарство повністю зумовлюється наявністю та функціонуванням товарного виробництва, як і навпаки, останнє наповнюється ринковими відносинами, то можна вважати, що ринкова економіка є не що інше, як товарне виробництво. Для існування ринкової економіки потрібні певні передумови серед яких найважливіші такі: наявність суб'єктів ринкових відносин, які можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу товарів; еквівалентній обмін товарів; конкуренція, яка надає усім суб'єктам господарювання можливість вільної підприємницької діяльності; вільне ціноутворення. Невід'ємними категоріями ринкової економіки є попит і (пропозиція. Попит - це форма вираження потреб в товарах чи послугах, наявних на ринку і забезпечених відповідними грошовими засобами. Попит представлений покупцями . Пропозиція - це сукупність товарів чи послуг, що є на ринку або можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Пропозиція представлена на ринку відповідними суб'єктами - продавцями. Попит і пропозиція перебувають у діалектичному взаємозв'язку: пропозиція задовольняє попит на ті чи інші товари та послуги, а попит, в свою чергу, є вагомим стимулом розвитку виробництва, пропозиції. Співвідношення між попитом та пропозицією прийнято називати кон'юнктурою ринку. Якщо це співвідношення урівноважене, тобто існує рівність між обсягом і структурою попиту на товари та послуги, з одного боку, і обсягом та структурою пропозиції їх - з іншого, має місце ринкова рівновага, яка є проявом збалансованості, пропорційності в розвитку народного господарства. Однак ринкова рівновага є явищем, як правило, короткочасним. Кількість товару на ринку дорівнює платоспроможному попиту "З нього при встановлені ціни на товар, що характеризується як ціна рівноваги. На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для Попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попит» на товар.

29. Сучасний ринок, його сутність, види і структура.

Сутність ринку знаходить своє відображення в його головних економічних функціях, що уособлюють основне призначення даної категорії: узгодження виробництва і споживання в асортиментній структурі, підтримка збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і структурою. Цю функцію регулювання пропорцій ринок виконує шляхом установлення зв’язків між сотнями і тисячами незалежних виробників і споживачів через купівлю-продаж товарів і послуг; встановлення цінових еквівалентів для обміну продуктів. При цьому ринок зіставляє індивідуальні витрати праці на виробництво товарів із суспільним еталоном, а саме: порівнюються витрати і результати, виявляється цінність товару за допомогою визначення не тільки кількості витраченої праці, але й її віддачі; економічна мотивація ефективності виробництва, мотивація виробників до створення необхідних товарів з найменшими витратами та одержанням достатнього прибутку; стимулювання науково-технічного прогресу і на його основі — інтенсифікації виробництва й ефективності функціонування всієї економіки; забезпечує динамічну пропорційність у розвитку окремих регіонів, територій, національних господарств за умов поглиблення суспільного поділу праці і тенденції до інтернаціоналізації та росту інтеграційних процесів в економіці; забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу в сфері споживання (витрат покупців на придбання товарів) і зіставлення попиту населення з його доходами. Типи ринків. Нерозвинутий ринок характеризується тим, що ринкові відносини носять випадковий, частіше за все товарний (бартерний) характер. Проте і тут ринок відіграє визначену роль, сприяє диференціації господарюючих суб’єктів, посиленню їх мотивації до розвитку виробництва тих або інших товарів. Регульований ринок — це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом’якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, проте не настільки, щоб звести нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці і розумного ризику в господарській діяльності. Структура ринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.