29. Грошовий обіг і його закони.

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі в господарстві. Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей. кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою: КГ=(СЦ-К+П-ВП)/О (СЦ — сума цін то парів, реалізованих протягом року; К — сума цін товарів, проданих у кредит; П — платежі за кредити минулого року; ВП — пла­тежі, які взаємно погашаються; О — швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.) Також для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, використовують рівняння Фішера. M*V=P*Q, де М — маса грошей в обігу; V — середня швидкість обігу грошей; P — середній рівень цін на товари та послуги; Q — кількість товарів та послуг, представлених на ринку. З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необ­хідних для обігу: М=P*Q/v. Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси. Грошова маса — це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалі­зацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві. грошову масу можна поділити на дві частини — активні гроші, які мають низьку ліквідність і постійно вико­ристовуються в готівковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або "квазігроші"), які потенційно можуть бути викори­стані як гроші за певних умов (наприклад, вексель, довгостро­кові депозити). Залежно від рівня ліквідності грошові засоби поділяються і зводяться у грошові агрегати М₀, М_:, М₂, М₃, L. М₀ — готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу; М₁ = М₀ + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити; М„ = М, + заощаджувальнІ й невеликі строкові депозити у банках; М₃ — М₂ + внески у спеціалізованих установах і великі строкові депозити; L - М₃+ облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти.

29. Грошова система, її структурні елементи та основні типи.

Грошова система - це форма організації грошового обі­гу, яка Історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою. Вона складається з таких елементів: Назва національної грошової одиниці; Встановлення курсу національної валюти і порядок ЇЇ обміну на іноземну; Наявність державних фінансових інститутів,які здійснюють регулювання грошового обігу в країні; Порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обіг; Види та купюрність грошових знаків і характер їхнього забезпечення. Існує два основних типи грошових систем: металева І паперово-кредитна. Металева система - це грошова система, в якій роль за­гального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота чи срібла. Металева система поділяється на два види - біметалізм і монометалізм. Паперово-кредитна поділяється на паперові гроші і кредитні гроші. Кредитні гроші — це знаки вартості, які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником. Є такі види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, кре­дитна картка, електронні гроші. Вексель — це письмове боргове зобов'язання суворо встанов­леної законом форми, в якому вказані величина грошового бор­гу, строки його сплати, а також право його власника (векселе­тримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу при настанні встановленого строку. Векселі бувають простими і переказними. Простий вексель — це вексель, підписаний однією особою на ім'я іншої особи, який не може бути переданий третій особі. Переказний вексель (тратта) — це вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк. Банкнота — це вексель банку, за яким пред'явник може в будь-який час одержати гроші і яким банк замінює ко­мерційний вексель. Чек — це письмове розпорядження власника поточного рахун­ка в банку про виплату готівки або перерахування з його рахунка на інший рахунок певної суми грошей. Кредитна картка — це іменний платіжно-розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунка в банку і надає йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплати готівкою. Депозитні гроші — це різновид банківських грошей, який Існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економіч­них суб'єктів у банках. Вони не мають речового вираження і ви­користовуються для платежів у безготівковій формі, їх рух здій­снюється за рахунками і не виходить за межі банківської систе­ми. Електронні гроші — це магнітні носи" платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допо­могою електронно-інформаційних систем.