14. Сутність та класифікація активів підприємства.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинне мати певне майно, яке належить йому на правах власності або володіння. Все майно, яким володіє підприємство і яке відображене в його балансі, називається його активами. Активи - економічні ресурси, контрольовані підприємством, що виникли у результатів минулих подій і використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Активи підприємства класифікуються за різними ознаками, основними з яких з позицій фінансового менеджменту є такі: За об’єктом фінансового управління виділяють оборотні та необоротні активи. Оборотні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну виробничо-комерційну діяльність і повністю споживаються протягом одного операційного циклу. В складі оборотних активів підприємства виділяють такі їх елементи: запаси товарно-матеріальних цінностей (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари), дебіторська заборгованість, грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, інші оборотні активи. Необоротні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово використовуються в процесі господарської діяльності та підлягають частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. До складу необоротних активів входять такі їх види: основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, інші необоротні активи.За речовою формою інвестування виділяють реальні та фінансові. Реальні активи – активи підприємства у матеріальній та нематеріальній формах. До складу матеріальних активів відносять основні засоби, незавершені капітальні вкладення, запаси готової продукції, товари та ін. Нематеріальні активи представлені такими складовими: права користування окремими природними ресурсами, права на промислові зразки та моделі, торгова марка, права на використання комп’ютерних програм тощо. Фінансові активи включають: грошові кошти в національній та іноземній валюті, дебіторська заборгованість, короткострокові та довгострокові фінансові вкладення. За строком отримання грошового потоку виділяють короткострокові та довгострокові активи.

За формою отримання доходу розрізняють активи, що приносять дохід в явній формі (рентні платежі, відсотки по облігаціях, дивіденди по акціях і т. ін.) та активи, що приносять дохід в прихованій (лише при продажу активу) формі (різниця цін купівлі-продажу, гудвіл та ін.).За регулярністю отримання доходу: активи, що забезпечують одноразові, періодичні та регулярні доходи.За ступенем ризику виділяють активи з гарантованим грошовим потоком (безризикові) та негарантованим грошовим потоком (ризикові).Залежно від оборотності розрізняють такі види активів: високооборотні (виробничі запаси, із закупкою і доставкою яких немає проблем , запаси готової продукції, що користуються попитом, короткострокова дебіторська заборгованість, грошові кошти, що постійно обслуговують операційний процес); з нормальною оборотністю (переважна більшість інших видів оборотних активів, що не увійшли до першої групи), з низькою оборотністю (виробничі основні фонди та нематеріальні активи, що використовуються в операційному процесі).Залежно від рівня ліквідності розрізняють високоліквідні активи (грошові кошти), середньоліквідні (всі форми дебіторської заборгованості, крім довгострокової та безнадійної, запаси готової продукції), низьколіквідні (запаси сировини та матеріалів, активи у формі незавершеного виробництва, основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення), неліквідні активи (безнадійна і довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів).

15. Сутність та класифікація необоротних активів підприємства. Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Активи - економічні ресурси, контрольовані підприємством, що виникли у результатів минулих подій і використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Необоротні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово використовуються в процесі господарської діяльності та підлягають частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. До складу необоротних активів входять такі їх види: - основні засоби, - нематеріальні активи,- незавершене будівництво, - довгострокові фінансові інвестиції,- інші необоротні активи. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних або соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Такими матеріальними активами можуть бути будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, робоча і продукти внахудоба, багаторічні насадження та інші основні засоби. Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальноїформи, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До нематеріальних активів належать:•права на об'єкти промислової власності;•права на комерційні позначення;•права користування майном; •права користування природними ресурсами;• авторські та суміжні з ними права;• інші нематеріальні активи. Довготермінові фінансові інвестиції – це витрати підприємства на

придбання цінних паперів, вкладення коштів у дочірні та інші підприємства

на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отримання відсотків

та дивідендів. Сюди належать довготермінові вкладення коштів у боргові

цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довготермінова дебіторська заборгованість – сума заборгованості

юридичних чи фізичних осіб, які заборгували підприємству певну суму гро-

шових коштів чи інших активів, що не виникає під час операційного циклу і

буде погашена не раніше, ніж через один рік після дати балансу. Така заборгованість може виникнути в результаті операцій фінансової оренди, надання позик іншим підприємствам чи фізичним особам, за реалізовану продукцію, надані послуги, через надзвичайні події тощо.