27. Основные показатели определения концентрации рынка и его рентабельности

Щоб оцінити характер розподілу ринкових часток між конкурентами, користуються показником, який відображає міру концентрації виробництва галузі. Такий показник дає можливість оцінити міру монополізації ринку і є величиною, зворотною до інтенсивності конкуренції. Для розрахунку використовують чотиричастковий показник концентрації (CR4 — Concentration Ratio):де OP1 — обсяг реалізованої продукції ітого підприємства (у певній валюті); OP — загальний обсяг реалізації продукції завданого асортименту /у валюті/

OP1 = мах (OP1), для усіх і = 1/n

OP2 = мах (OP1 / OP1 ), для усіх і= 1: (n–1)

OP3 = мах (OP1/ OP1, OP2), для усіх і=1: (n–2)

OP4 = мах (OP1/ OP1, OP2, OP3), для усіх і=1: (n–3)

n — загальна кількість підприємств, які реалізують максимальні обсяги продукції в загальній кількості реалізації продукції на даному ринку. Так, з 1968 по 1984 р. цей показник використовується департаментом США для оцінювання міри концентрації товарних ринків. У випадку, якщо СR4 перевищував 0,75 (75%), запроводжувались обмеження на злиття (поглинання) підприємств, тому що даний ринок розглядався як об’єкт монопольної практики.

Тепер коефіцієнти концентрації розраховуються і відслідковуються національною статистикою США і Франції для 4, 8, 20, 50, 100 провідних підприємств ринку, у Німеччині, Англії і Канаді — для 3, 6, 10. Із середини 80х років СR4 став використовуватися і в країнах Східної Європи, зокрема, в Угорщині і Польщі

Іншим важливим економічним фактором, який визначає інтенсивність конкуренції, є коефіцієнт рентабельності ринку (Рр), який визначається відношенням сукупного прибутку, який одержаний підприємствами на даному ринку (П), до загального обсягу продаж (Ор):

Встановлено, що ринок з високою рентабельністю характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Ця обставина дозволяє реалізувати цілі, які стоять перед підприємствами, порівняно безконфліктними прийомами й методами і які не зачіпають інтереси конкурентів. Із зменшенням прибутко вості бізнесу ситуація змінюється на протилежну.

Для зручності проведення порівняльного аналізу інтенсивності конкуренції на різних ринках (сегментах ринку) і оцінювання їх привабливості (з точки зору конкурентної активності) може бути корисним оперування узагальненою характеристикою інтенсивності конкуренції. Крім бази порівняння, вона дає можливість уточнити результати аналізу окремих елементів конкурентного середовища підприємства і більш послідовно підійти до формування спеціального аналітичного звіту.

При аналізі рівня та інтенсивності конкуренції на світових ринках необхідно враховувати процеси регіоналізації та глобалізації. В результаті формування регіональних ринків визначаються їх географічні межі. Це може позначитися на таких факторах, як асортимент продукції, вартість транспортних витрат тощо. І, навпаки, глобалізація сприяє розширенню географічних меж світових ринків і зменшенню можливості їх монополізації.

31. Сущность международного рынка, современные особенности его функционирования

Чим пояснюється існування міжнародного ринку? Науково-технічний прогрес створює умови для поглиблення спеціалізації виробництва, що, в свою чергу, веде до необхідності економічної інтеграції на рівні галузей і окремих країн. Виробництво певних видів продукції починає перевищувати потреби внутрішнього ринку, а з другого боку виробництво інших видів продукції всередині країни або недостатнє, або зовсім відсутнє. Так виникає потреба в обміні продукцією між різними країнами, що й приводить до формування міжнародного ринку.

Поняття “міжнародний ринок” має узагальнюючий характер. В дійсності в світі існує не один, а цілий ряд міжнародних ринків, які розподіляються за видами продукції і регіонами розташування. Наприклад, міжнародний ринок нафти і нафтопродуктів, міжнародний ринок електронної продукції, автомобілів, зерна тощо.

За регіональною ознакою виділяються такі міжнародні ринки, як ринок ЄС, ринок країн Балтії, ринок країн СНД, ринок країн ЦЕФТА (Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія, Словенія), ринок країн НАФТА (США, Канада, Мексика), ПівнічноАфриканський ринок, ринок країн Азії та Близького Сходу тощо.

Може бути поєднання ринків за видами продукції та регіональною ознакою. Наприклад, усі названі регіональні ринки є міжнародними ринками продовольства. В сучасних умовах, коли поглиблюється спеціалізація виробництва, індивідуалізація попиту, зростає нестабільність галузевої структури, відбувається інтенсивне запровадження досягнень НТП, особливо актуальним стає визначення ніші для підприємства.

28. Методы оценки уровня интенсивности конкуренции на мировых рынках Наиб популярными показ-ми оценки интенсивности к-ии явл трех- и четырехдольный индекс концентрации, индекс Герфиндала-Гиршмана и их модификации, поскольку алгоритм их расчете является наиболее простым.

, (2.1.)

, (2.2.)

где D_l – доля предприятия, входящего в четверку лидеров по выручке от реализации товаров (услуг); D_m – доля выручки от реализации предприятия, функционирующего на данном рынке, в общем объеме; n – количество предприятий, функционирующих в рамках данного ринка [1, с. 140].

Со снижением интенсивности к-ии и ростом концентрации капитала субъектов хозяйствования, функционирующих на рынке данных товаров (услуг) значение индекса Герфиндала-Гиршмана увеличивается, и наоборот:

• слабоконцентрированный рынок при IHH < 1000;

• рынок средней концентрации при 1001 < IHH < 1800;

• высококонцентрированный рынок при IHH > 1800.

Мониторинг изм-я долевых показателей оценки интенсивности конкуренции на рынке тех или иных товаров (услуг) и, соответственно, концентрации экономики проводится государственными органами (антимонопольными комитетами, статистическими органами) многих европейских стран. Так, во Франции для этих целей применяют CR4, CR8, CR20, CR50 и CR100, а в Германии и Великобритании большего распространения получили CR3, CR6 и CR10. В Украине и России для измерения интенсивности конкурентного соперничества применяют CR3, CR4, CR6, реже CR8.

По значениям CR4 какой-либо анализируемый рынок можно отнести к одной из представленных четырех групп:

• рынок чистой монополии (CR4  100%);

• рынок, на кот господствуют доминирующие пр-я (50% < CR4 < 90%);

• рынок ограниченной олигополии (CR4 > 60%);

• рынок эффективной конкуренции (CR4 < 40%).

Однако в связи с тем, что до сих пор нет единой универсальной методики оценки, используют и другие показатели (рис. 2.1.), например, индекс Лернера (L), индекс Розенблюта (IR), коэффициент Джини (G):

, (2.4.)

где P – цена единицы продукции; MC – предельные издержки, связанные с производством дополнительной единицы продукции; 0 < L < 1.

Чем больше разрыв между ценой единицы продукции и предельными издержками производства, тем больше уровень монополизации рынка и слабее интенсивность конкуренции. На рынке совершенной конкуренции L = 0 [6, с. 15-16].

, (2.5.)

, (2.6.)

где A_i – накопленное (коммулятивное) долей крупнейших предприятий рынка данных товаров (услуг), i= 1, …, n. Коэффициент Джини является количественной интерпретацией кривой Лоренца, по которой можно определить, какая часть общего объема реализации товаров (предоставления услуг) на данном рынке приходится на долю определенной части предприятий, систематизированных по группам в зависимости от своих размеров [6, с. 16-18] (лидеров-гигантов, преследователей - крупных предприятий, основного массива – предприятий среднего размера и малых - аутсайдеров).

С целью проведения комплексной диагностики интенсивности конкуренции и концентрации рынка и получения более достоверных данных необходимо использовать несколько представленных выше показателей оценки, поскольку применение одних исключает недостатки в измерении интенсивности конкурентного соперничества других. Для определения степени взаимосвязи используемых в расчетах показателей оценки следует применять коэффициент парной конкордации:

, (2.7.)

где n – кол-во столбцов; k – число заданных качественных уровней; x_1j и x_2j – качественные значения первой и второй строк, соответственно. Каждое колич значение признака переводим в его качественный аналог k_i (x_1j, x_2j):

, (2.8.)

, (2.9.)

где x_min и x_max – минимальное и максимальное значение некоторого признака; d – длина качественного интервала [6, с. 22].

По полученному значению коэффициента парной конкордации определяют степень близости (согласованности) выбранных для анализа показателей [6, с. 23]:

• абсолютная близость (согласованность) показателей: W(k) = 1;

• отличная близость (согласованность) показателей: 0,75 ≤ W(k) < 1;

• хорошая близость (согласованность) показателей: 0,70 ≤ W(k) < 0,75;

• удовлетворит близость (соглас-ть) показателей: 0,65 ≤ W(k) < 0,70;

• неудовлетворит близость (согласованность) показателей: W(k) < 0,65.