
- •Міжнародні економічні стратегії як категорія міжнародної економіки
- •2.Міжнародні економічні інтереси і економічні стратегії розвитку
- •3. Види, рівні, суб’єкти та об’єкти формування міжнародних економічних стратегій
- •4. Економічне середовище, види й суб’єкти міжнародних економічних стратегій
- •5. Передумови і фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •6. Види й суб’єкти світових економічних стратегій
- •7. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •8.Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •9. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •10.Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники.
- •11.Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •12.Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •13.Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •14. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, внп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •15.Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку. (див. Пит. 5)
- •17.Еволюція світового ринкового господарства і стратегій економічного розвитку. (див. Пит. 11)
- •18.Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •19.Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.
- •20.Міжнародна мобільність факторів виробництва та проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •22.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •23.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.
- •24.Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.
- •25. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •26. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •28.Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •29.Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •31.Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •32.Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку.
- •33. Глобалізація і механізм реалізації стратегій розвитку.
- •34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: геополітичні розломи.
- •35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •36. Стратегії глобалізації: базові принципи формування.
- •37. Монодетерміналізм сучасних глобалізацій них процесів.
- •38. Виміри переваг глобалізації.
- •39. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні і соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •40. Економічний глобалізм та економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •41. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.
- •48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •50. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •51. Геополітичні та геоекономічні інтереси та економічні стратегії.
- •53. Країни як суб’єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації. Регіоналізація як реакція на виклик глобалізації.
- •54. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій.
- •55. Стратегії трансформації глобального капіталізму.
- •56. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: проблеми і перспективи.
- •57. Глобалізація і постіндустріальне суспільство(теорії і реальність).
- •58. Глобальні проблеми 21 ст. (економічний аспект) і трансформація стратегій економічного розвитку.
- •64.Стратегія стійкого розвитку як імператив та виклик.
- •65. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •66. Індикативне планування та таргетування як фактор усталеного економічного розвитку країн.
- •67. Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії стійкого розвитку.
- •69.Національні переваги та національні пріоритети як основа стратегій стійкого розвитку.
- •70.Інноваційні, фінансово-економічні й соціальні основи забезпечення стійкого економічного розвитку.
- •71. Конкурентне середовище та конкурентні переваги як складові стійкого економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •72.Глобальні проблеми людства та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •73. Взаємозалежність глобальних та національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •74.Ринкова складова забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •76.Міжнародні інтеграційні стратегії як основа формування умов стійкого розвитку.
- •77.Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •78.Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних екон стратегій.
- •79.Регіоналізація як наслідок глобалізації.
- •80. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні конкурентні переваги.
- •81.Регіональна інтеграція як основа формувань регіональних об’єднань.
- •82. Світові фінансово-економічні кризи.
- •83. Єс: мета,стратегія,принципи формування,проблеми розвитку.
- •84. Європейський Союз, етапи формування та еволюція стратегій.
- •85.Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти та національних держав.
- •86.Постсоціалістичні країни в світовому інтеграційному полі.
- •87.Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії.
- •88. Єеп: геополітична мета,стратегія і принципи формування.
- •89.Стратегії загальноамер інтеграції :Нафта,фтаа.
- •90.Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-тихоокеанського регіону:аспекти формування та розвитку.
- •91.Характер ринкових взаємин у світовому економічному просторі:проблема домінування та інтеграції.
- •92. Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси.
- •94.Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •95.Проблема вибору країнами оптимальних стратегій економічного розвитку,адекватних національному менталітету.
- •96.Регіоналізація як цивілізаційне явище.
- •97.Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •98.Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.
- •100. Регулятори економічного розвитку в рамках окремих цивілізацій.
- •103.Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •106. Єс у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •107.Моделі та стратегії розвитку «незахідних» країн.
- •108. «Економічне диво»(Цивілізаційний досвід країн Пд. – Сх. Азії).
- •109.Економічні системи країн Ісламу.
- •110.Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •113.Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізаційних диверсифікацій.
- •115.Глобалізація як західний проект.
- •116.Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •120.Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн з перехідною економікою.
- •122. Економічні системи високо розвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •123. Варіативність стратегій транзитивних країн.
- •124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.
- •125.Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.
- •126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.
- •127. Суб’єкти і умови застосування антикризових стратегій щодо перехідних економік.
- •128. Стратегії ринкових реформ: проблема синтезу та національної адаптації реформаторських моделей.
- •129. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •130. Економічні системи домінуючих і перехідних економік: порівняльний аналіз.(див.122)
- •131. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.(див. Питання 124)
- •132. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •133. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •134. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •135. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •136. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •137. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •138. Стратегії сб, єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •139. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.
- •141. Україна і стратегії регіоналізації.
- •142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні. (див. Питання 124)
- •143. Україна у геостратегічному контексті.
- •144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •146. Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій(див 133)
- •147. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій(див 132)
- •148. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •149. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.
- •151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •152. Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.
- •153. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.
- •155. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.
- •156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
На сьоголні основним пріоритетом України є вступ до ЄС. Ті країни, які в 2004 р. Вступили до ЄС, особливо Польща та Угорщина, як країни-сусіди, заслуговують підвищеного розгляду.
ЄС є відносно стабільною у свому розвитку, а її члени – володіють потужними економіками з високим рівнем життя. Вступ до ЄС відкриває для Укаїни широкі можливості для її еконмічног розвитку.
В полі зору інтеграційних пріоритетів України лежить й Росія – потужний сусід, з яким не можна не рахуватися, особливо враховуючи той факт, що наша країна залежить від російського газу. З цієї ж причини Україна розвиває свої взаємовідносини з Туркменістаном.
157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
З моменту Здобуття незалежності Україна увійшла у світове товариство як суверенна держава і пере днею постала мета розробити й втілити в життя власну стратегшію розвитку економіки. В основі такої стратегію мають лежати національні приоритети та інтереси, а також врахування національних можливостей і переваг, якими вона володіє.
Говорячи про Україну, то наша держава має надзвичайно сприятливе географічне розташування. Вона розташована на межі між країнами Заходу та Азією, країнами-членами ЄС та Росією. ЄС зацікавлене в тому, аби країна, з якою він межує, сприяла забезпеченню безпеки його території, і була підконтрольна. Росія в свою чергу, лишаючись вірною традиціям, претиндує на свою гегемонію на просторах України, як це було за часів Імперської Росії та СРСР . Україна володіє значним науково-технічним потенціалом, який вона повинна перетворити у свої конкурентні переваги, щоб зайняти відповідне місце у світовому просторі. Країна з 48 мільйоним населенням та великим внутрішнім ринком, потужним природним потенціалом та більш ніж надзвичайно вигідним розташуванням є, безперечно, ласим шматочком.
Звісно, інтегруючись у світові об’єднання та співпрацюючи з іншими суб’ктами міжнародних економічних відносин, уряд України перш за все повинен керуватися національними інтересами країни та використати дану ситуацію максимально вигідно для держави.
Стратегії еконмічного розвитку України повинні забезпечувати сталий розвиток економіки з утвердженням інноваційної моделі структурної пребудови. Також одним із пріоритетів має стати соціальне переорієнтування економічної політики та інтеграція України до ЄС.
158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
Глобальне регулювання в сучасних умовах є результатом своєрідної взаємодії національних, міжнародних та наднаціональних форм і методів. У результаті світової фінансової кризи 1997-1999р., яка виявила дисбаланс між розвитком глобальної економічної діяльності ТНК та ефектом від глобального регулювання економічних процесів у рамках світового господарства, було взято курс на прискорення розвитку міжнародних інститутів та проведення радикальних реформ у вже існуючих інститутах з метою приведення їх у відповідність до о’єктивних вимого світової економіки.
Мета координаційного впливу наднаціональних інститутів – забезпечення безпеки світового співтовариства за такими напрямками:
комплексна лібералізація та вироблення міжнародних правил для регулювання міжнародної торгівлі товарами та послугами
регулювання міжнародних валютних відносин, платіжних балансів та міжнародної заборгованості( МВФ, Банк міжнародних розрахунків, Паризький та Лондонський клуби кредиторів)
забезпечення структурних реформ у світовій еконосіці(ЮНІДО, СБ)
стабілізація кон’юктури на світовому ринку сировини та продовольства
регіональна міжнародна економічна інтеграція зі створенням наднаціональних структур регулювання економіки(ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР)
(див пит 133,137-139)