149. Економічна політика України в контексті розширення єс.

(див. питання 133)

150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.

У вирішенні проблем транспортування нафти й газу із Середньої Азії й Закавказзя через територію України багато сподівань покладається на організацію ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Раніше до цього об»єднання належав й Узбекистан, але він припинив співробітництво з країнами-учасницями. Україна в цій організації є державою з найбільшим економічним потенціалом. ГУАМ розглядалася певною мірою як альтернатива СНД, в якій домінуючу роль відіграє Росія.

Одним з головних завдань ГУАМ є будівництво потужного транспортного коридору «Схід - Захід», своєрідне відображення «Великого шовкового шляху». Але саме тут виникли певні труднощі. Транспортування нафти через Босфор у Середземне море практично заборонено Туреччиною. Великі надії покладаються на трубопровід Баку – Супса (грузинський порт). До речі, цей проект був би найдешевшим серед усіх варіантів. Проте перевагу надали напрямку Баку – Джейхам (найдорожчий варіант). Через цей турецький порт піде переважна частина азербайджанської нафти і значна частина казахстанської – усього 60млн т за рік, через Новоросійськ пройде 30 млн т, через супсу – лише 10 млн т.

Але не тільки нафтою живе економічна співдружність ГУАМ. Перспективи для розширення економічних відносин між країнами регіону не обмежуються транспортуванням енергоносіїв, вони значно ширші. Дружні стосунки, які стали особливо тісними тепер між Грузією та Україною дають підстави для сподівання на новий імпульс у розвитку ГУАМ. До того ж ця організація відкрита й для інших країн, які поділяли її цілі та принципи.

Завдання ГУАМ:

• Зміцнення і розширення економічних зв»язків

• Розвиток й ефективне використання в країнах ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей, розташованих на їх території

• Зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах

• Розвиток відносин у сфері культури

• Боротьба з тероризмом, злочинністю, наркотизмом.

Вищим органом ГУАМ є щорічна зустріч представників країн. Часто відбувається в Ялті. Робочим органом є Комітет національних координаторів. В 2002 році у Києві створено офіс організації.

На саміті організації, який відбувся 22 квітня 2005 року, президент України Ющенко В.А. запропонував низку нових ініціатив, що мають розв»язати придністровську проблему.

151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.

Після 2 світової війни Англія озвучила ідею створення «Сполучених Штатів Європи, щоб протистояти США.

Етапи формування:

• 1948 р. – створення митного союзу Бенілюксу; 1948 р. – створення організації Європейського економічного співробітництва. Саме створення цих утворень і поклало початок інтеграційним процесам у Європі.

• 1951 р. – Паризька угода про утворення Європейського об»єднання вугілля і сталі, до якого ввійшло 6 країн (Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Італія, Німеччина). 1957р. – Римська угода, що фіксувала утворення Європейського економічного співтовариства та Європейське співтовариство з атомної енергетики. 1967 р. – злиття органів управління трьох вищезгаданих організацій та утворення Європейського Співтовариства.

• 1968 р. – країни, що у 1951 році підписали Паризьку угоду, ініціюють створення Митного союзу

• Відбувається розширення ЄС. У 1973 р. до нього приєднуються Англія, Ірландія, Данія, у 1981 р. – Греція, у 1986 р. – Іспанія, Португалія. На цьому етапі основною метою було створення єдиного внутрішнього спільного ринку.

• 1992 р. – Маастрицька угода про створення Євросоюзу набула чинності у 1993 р. і була підписана 12 країнами. У 1995 р. до угоди приєднуються Австрія, Фінляндія. 1997 р. – Амстердамська угода, що доповнює Маастрицьку.

• 2002 р. – введено в готівковий обіг Євро, як єдину спільну грошову одиницю. Було створено Європейський валютний союз, але Англія, Швеція і Данія відмовилися вступати у нього.

• 2004 р. – відбувається подальше розширення ЄС. До нього приєднується ще 10 країн (Литва, Латвія, Естонія, Польша, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Кіпр).

Стратегічною ціллю України в контексті зовнішньої діяльності є інтеграція та вступ до ЄС. У 1998 р. була ратифікована «Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС». Європейська Рада ухвалила єдину стратегію ЄС щодо вступу України в її лави, яка передбачає підтримку процесу демократизації та економічних перетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодо підтримки стабільності та безпеки на Європейському континенті.(див. 133)