143. Україна у геостратегічному контексті.

Див пит 140

144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.

Світові центри тяжіння характеризує так звана Тріада: США – Японія – ЄС. Кожний з наведених центрів можна охарактеризувати певною моделлю розвитку та економічними стратегіями.

Україна має вибрати той варіант міжнародних економічних стратегій, який найближчий їй, відповідає реальному стану речей та можливостей країни та пристосувати його до своїх національних та релігійних особливостей.

США притаманна ліберальна модель розвитку. Проте низький рівень моральності приводить до соціальної нестабільності, стимулює розвиток індивідуалізму та егоцентризму.

Країни Азії прагнуть знайти свій шлях політичного та економічного розвитку, що відрізняється від західної ліберально-ринкової демократії. Враховуючи географічну та до певної міри історичну близькість країн-учасниць ЄС до України, а також той факт, що одним з пріоритетів міжнародної політики України є вступ в ЄС,- дещо ближчими до нас є міжнародні економічні стратегії саме країн, що входять до ЄС ЄС.

Для України гарним виходом може стати модель розвитку, за якої держава повинна активно втручатися в економічні процеси країни, коли економіка розвивається завдяки інтенсивному впровадженню інновацій у виробництво та менеджмент. Але на жаль, на сьогодні ситуація дещо інша і наша країна розвивається згідно інерційної моделі.

145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.

Геополітика дозволяє визначити витоки формування нових політичних відносин, що діють на світовій арені.

Принципи зовнішньої політики держави надзвичайно залежать від її географічного розташування.

Говорячи про Україну, то наша держава має надзвичайно сприятливе географічне розташування. Вона розташована на межі між країнами Заходу та Азією, країнами-членами ЄС та Росією. ЄС зацікавлене в тому, аби країна, з якою він межує, сприяла забезпеченню безпеки його території, і була підконтрольна. Росія в свою чергу, лишаючись вірною традиціям, претиндує на свою гегемонію на просторах України, як це було за часів Імперської Росії та СРСР . Ще одним з факторів є той, що Україна знаходиться в полі бою двох сил, що протистоять одна одній у боротьбі за економічну гегемонію у світі: США і Росія не бажають поступатися будь-якою можливістю закріпити свої позиції на світовому ринку.

Країна з 48 мільйоним населенням та великим внутрішнім ринком, потужним природним потенціалом та більш ніж надзвичайно вигідним розташуванням є, безперечно, ласим шматочком.

Звісно, інтегруючись у світові об’єднання та співпрацюючи з іншими суб’ктами міжнародних економічних відносин, уряд України перш за все повинен керуватися національними інтересами країни та використати дану ситуацію максимально вигідно для держави.

146. Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій(див 133)

147. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій(див 132)

148. Економічна політика України в контексті створення єеп.

У ЄЕП входять Росія, Білорусія, Україна та Казахстан. Рішення про створення організації було прийнято у лютому 2003 року під час зустрічі голів держав. Верховна Рада України схвалила концепцію у вересні 2003 року. Концепція ЄЕП наступна: створення спільного ринку, що передбачає узгоджену внутрішню і єдину зовнішню економічну політику, спільні засоби тарифного і нетарифного регулювання у торгівлі з третіми країнами. В ідеалі ЄЕП має непогані можливості стати саме тим інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. Проте реальне майбутнє ЄЕП ще досить невизначене.

На сьогодні новим урядом стратегічні міжнародні пріоритети країни визначені таким чином, що основним є інтеграція до ЄС. Втім інтеграція до ЄЕП в принципі не відкидається, але перед усім будуть враховуватися і захищатися національні інтереси України.

В принципі, успішна й ефективна євро інтеграція для України неможлива без збалансованих відносин з іншими сусідами на Сході. Для України ЄЕП – інструмент для налагодження рівноправної та взаємовигідної співпраці з Росією, Казахстаном і Білоруссю, а не абсолютизована мета.

Тому пошук консенсусу при підготовці та прийнятті рішень – це єдиний можливий шлях до успішної реалізації проекту під назвою «ЄЕП».

Нещодавно Президент підписав Указ про введення в дію рішень РНБОУ від 20.05.05 р. «Про формування Єдиного економічного простору» та про «Про план невідкладних заходів щодо активізації участі України у формуванні ЄЕП».