140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.

Після проголошення незалежності перед Україною постало завдання сформувати стратегію розвитку власної економіки.

Принципи зовнішньої політики держави надзвичайно залежать від її географічного розташування.

Говорячи про Україну, то наша держава має надзвичайно сприятливе географічне розташування. Вона розташована на межі між країнами Заходу та Азією, країнами-членами ЄС та Росією. ЄС зацікавлене в тому, аби країна, з якою він межує, сприяла забезпеченню безпеки його території, і була підконтрольна. Росія в свою чергу, лишаючись вірною традиціям, претиндує на свою гегемонію на просторах України, як це було за часів Імперської Росії та СРСР . Ще одним з факторів є той, що Україна знаходиться в полі бою двох сил, що протистоять одна одній у боротьбі за економічну гегемонію у світі: США і Росія не бажають поступатися будь-якою можливістю закріпити свої позиції на світовому ринку. Саме тому інтеграційну політику України можна розділити на 2 рівні:

• Рух у напрямку постсоціалістичних країн та співпраця з ними у межах СНД, ГУАМ, ЄЕП.(див пит. 132, 150, 152)

• Рух у напрямку приєднання до ЄС, що є стратегічною метою у зовнішній діяльності України. тНа сьогодні у взаємовідносинах з ЄС Україна має статус сусіда.(див. пит. 133)

На сьогодні Україна рухається в напрямку створення рівних умов для конкуренції, демократизації всіх процесів, розвитку ринкової економіки. Відбувається узгодження законодавства Україна зі законодавством країн – учасниць Сот та ЄС. Слід наголосити, що ідеальним варіантом для України при виборі стратегій трансформації та розвитку економіки є поєднання елементів ринкової економіки та державного регулювання.

141. Україна і стратегії регіоналізації.

Ключовою тенденцією інтернаціоналізації на сучасному етапі є глоболізація. Водночас розширюється і поглиблюється економічний регіоналізм на основі створення об’єднань країн певного регіону з більшим чи меншим узгодженням їх національних інтересів. Саме стратегії регіоналізації є невід’ємними у міжнародній діяльності країни при виборі напрямів інтернаціоналізації.

Інтеграційну політику України можна розділити на 2 рівні:

• Рух у напрямку постсоціалістичних країн та співпраця з ними у межах СНД, ГУАМ, ЄЕП.(див пит. 132, 150, 152)

• Рух у напрямку приєднання до ЄС, що є стратегічною метою у зовнішній діяльності України. тНа сьогодні у взаємовідносинах з ЄС Україна має статус сусіда.(див. пит. 133)

142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні. (див. Питання 124)

На сучасному етапі розвитку відбуваються якісні зміни в системі факторів, що визначають параметри національної конкурентоспроможності. Обумовлена процесами глобалізації економіки ефективність участі певної країни в системі МПП визначається рівнем її інтегрованості у світове господарство. Розглядаючи процеси у сфері регулювання національних економік та механізмів міжнародного економічного співробітництва, з одного боку, простежуються тенденції до лібералізації регулювання торгівлі, руху інвестицій та валютно-фінансових відносин, з іншого, – запроваджується контроль за розвитком науковомістких, високо-технологічних ринків. Зростає роль фінансових механізмів впливу на економічні процеси. Високорозвинуті країни світу використовують фінансові важелі тиску на країни, що розвиваються, чи країни з перехідною економікою, з метою лобіювання власних інтересів. Зростає роль суперечливості між інтересами ТНК та економіками транзитивних країн. Стратегії цих ТНК вирізняються агресивністю, їх метою є підпорядкування собі нових арен, проникнення в інші ізольовані національні господарства, при цьому вони не рахуються ні з національними законодавствами, ні зі загальними правилами гри, ні з нормами моралі, - а все лише з метою отримання надприбутку. ТНК діють лише у власних інтересах. У країнах базування вони формують потужне лобі, яке здійснює значний вплив на уряди розвинутих держав. На уряди держав, де розташовані їх філії, ТНК часто здійснюють тиск у жорстких формах, вимагаючи проведення економічної політики у своїх власних інтересах, нерідко на шкоду національним інтересам приймаючих країн.

Географічне розташування та хід історії зомовили близькість України з одного боку до Західного світу, а з другого – до Росії.

На сьогодні пріоритетом України у зовнішньоекономічній діяльності є вступ до ЄС. Але попри те Україна є учасником й інших „проросійських” інтеграційних утворень, не слід забувати й про палово-енергетичну залежність України від Росії.

Якщо проаналізувати процес ринкової трансформації в Україні, то він мав прозахідний характер.